Олегу Медуниці цього року виповниться 33. Вік визначальний, як на наші уявлення. Майже півтора року Олег очолює всеукраїнську молодіжну громадську організацію — Молодіжний націоналістичний конгрес. Лише недавно склав повноваження голови Сумського обласного комітету молодіжних організацій, залишившись, утім, заступником голови, — від Сумщини він дистанціюватися не хоче. Бо народився у Сумах.
Біографія загалом традиційна: закінчив школу, педінститут за фахом — учитель географії-біології, працював у сільській школі. Можна уявити його кар'єру, якби вона припала на інші часи: чоловік молодий, енергійний, напевне, став би директором школи, а там, дивись, — у райвно чи й облвно знайшлося б крісло для здібного організатора, спортсмена, туриста. Втім шкільний випускний припав на 1988-й. У 90-му Медуниця був серед тих, хто створив у Сумах Спілку незалежної української молоді. У жовтні того ж року Олег — серед перших студентів, які розбивають на київському майдані намети. Пригадую тих хлопчиків-студентів початку 1990-х, їхню спробу змусити цей світ мислити інакше... Дивувало тоді й викликає питання зараз: звідки в тих «суто радянських» дітей сходу України взявся український патріотизм і відмінне від загальноприйнятого сприйняття історії?

З учителем Шишацької гімназії, керівником районних організацій Української народної партії та громадського об’єднання «За Україну! За Ющенка!» постійні читачі нашої газети вже знайомі. Про літні археологічні експедиції школярів під керівництвом одного з кращих в Україні викладачів історії (кілька років тому він переміг на всеукраїнському конкурсі «Вчитель року») «УМ» розповідала неодноразово. Як і про Солов'я-політика, котрий «не словом, а ділом» розбудував найчисельніший на Полтавщині районний осередок «нашоукраїнської» партії, що налічує понад 400 чоловік, видає опозиційну газету.