Вибух, про який знали заздалегідь

Понад місяць тому, 8 червня, у місті Тростянець загорілася котельня через витік газу. Постраждали люди, працівники газової служби. У своєму листі до Президента Януковича представники ПАТ «Сумигаз» незабаром так опишуть своє ставлення до цієї події: «...Постраждалі газовики, які самовіддано кинулися рятувати людей і гасити вогонь, не мали ані спеціального одягу, ані спеціальних засобів для ліквідації таких пожеж... Люди працюють просто у звичайному лахмітті, скуповуючи його в секонд–хендах...»

Сьогодні цією справою займаються правоохоронці. Шукають винних і причини трагедії. Проте «сумигазівці» передбачають, що «після проведення розслідування інциденту «стрілочниками» призначать простих трудівників–виконавців. Хоча справжніми винуватцями трагедії є люди з високих кабінетів».

За лаштунками «Сумигазу»

Звідки така недовіра? Можливо, через те, що про вибух усі були... попереджені. Про нестабільну ситуацію у ПАТ «Сумигаз» його фахівці писали до міліції та прокуратури, до Міністерства енергетики і вугільної промисловості, до НАК «Нафтогаз України», депутатів та адміністрації Президента... Фактично за тиждень до вибуху в Тростянці на основі свідчень працівників «Сумигазу» в місцевій газеті з’явився матеріал із касандрівською назвою «Ніч перед вибухом». І вибух стався — до того, як усі вищезазначені відреагували на численні звернення, що розсилали з ранньої весни.

Хоча, правда, вони реагували. Переглядаючи ті відповіді, бачиш класичний зразок бюрократизму. Адміністрація Президента, обґрунтовано посилаючись на закони, перекидає скарги на прокуратуру. Прокуратура передає справу з вищої до нижчої, але результати розгляду залишаються скаржникам невідомими. Міністерство переадресовує звернення «Нафтогазу», а компанія роз’яснює скаржникам, що проблема — у віданні наглядової ради. І т. д.. І всі праві! І всі діють за законом! Ось тільки вибух чомусь стався...

При цьому зауважимо, що ПАТ «Сумигаз» не є винятково приватним підприємством, де «розбирайтесь, як хочете». Частка державної власності у його статутному капіталі перевищує 50 відсотків.

Працівники переконують, що напруга на підприємстві виникла після призначення на посаду голови правління Костянтина Тацького. Людина ніби досвідчена: від «Керчрибпрому» — до Полтави– та Кіровоградобленерго, потім у його трудовій біографії значиться «Житомиргаз». Після цього — призначення до Сум. І мало того, що в усій Сумській області не знайшли людини, яка б очолила підприємство! З приходом пана Тацького, стверджують працівники, виявилося, що на місці взагалі нічого знайти не можна. Усі буцімто тендери на необхідні закупки виграють фірми Житомира, Києва, Запоріжжя та інших міст, але не Сум. Хоча, запевняє начальник служби скрапленого газу Олександр Нікітін, елементарна цікавість дала можливість з’ясувати, що послуги чи товари, закуплені в інших містах, можна знайти і в Сумах, але дешевше. Ба, навіть охорону ПАТ довірили здійснювати полтавській фірмі, хоча до цього нормально функціонувала власна охорона підприємства.

Кадрова політика нового керівника теж не до вподоби «старожилам». Не в останню чергу й тому, що багатьом із них просто пропонують піти. Як стверджує начальник відділу контролю та втрат природного газу Євген Шинкаренко, голова правління «влаштував проти мене справжній терор, примушуючи писати заяву про звільнення». На його думку, причина цього те, що відпрацьована роками система контролю обліку та втрат палива стала на заваді в реалізації тіньових схем неконтрольованого споживання та необґрунтованого збільшення витрат. «Напевне, за рахунок махінацій iз показниками понаднормових, тобто комерційних, витрат голова намагається створити для себе механізм заробляння коштів, збiльшуючи при цьому збитки компанії. За перший квартал цього року об’єм таких «витрат» склав майже вісім мільйонів кубометрів».

Гроші є, але йдуть не туди

Та найболючішою, певно, є проблема зарплатних боргів. Раніше при «Сумигазі» діяло (і, кажуть, успішно) дочірнє підприємство «Газовик». Його ліквідували, забувши ліквідувати заборгованість перед ним. Відтак люди недоотримали близько 600 тисяч гривень. На підприємстві загалом мали б підвищити платню згідно з підвищеним тарифом. Це теж не зроблено. А тут, підказують працівники, варто поцікавитися відповідністю заявлених тарифів на газ та їх реальності. Адже, формуючи тарифи, підприємство вносить у їх обсяг і частку зарплати. І ніби ця частка, що зафіксована у затверджених тарифах, ніяк не відповідає тому, що насправді отримують робітники. Отже, кошти десь діваються?

Нам підказують, зокрема, де — на оплату квартир новопривезених до Сум фахівців, на поїздки голови правління та його соратників на службовому транспорті додому, бо ж родини цих людей досі живуть за межами області...

Багато про що можна розповісти ще. Та, власне, все це описано й повторено з деталями у численних зверненнях до інстанцій, хочете — читайте, панове можновладці! Ми ж усе зафіксоване спробували пояснити. Можна було б навіть спростувати той образ «варяга, за яким і трава не буде рости», якби отримати коментар самого Костянтина Тацького. Але, як пояснив спеціаліст зі зв’язків із громадськістю та ЗМІ підприємства Микола Андрієнко, від коментарів пан Тацький відмовляється. Має багато клопотів, пов’язаних із вибухом у Тростянці.

До речі, щодо вибуху. Старший майстер газонаповнювальної станції Микола Бондарєв ще на початку травня писав: «Іноді й ночами не можу спати... Незважаючи на підвищену небезпеку використання застарілого обладнання та прямі загрози життю людей, нове обладнання не закуповують. Немає реакції на доповідні записки, що направляли на ім’я керівництва. Не оновлюють план–схему технологічного обладнання... Немає нових балонів. Немає обладнання для обстеження балонів. Із загальної кількості використовуваних балонів лише близько 35 відсотків відповідають сучасним технічним вимогам... Це створює небезпеку не лише для самих працівників ГНС, а й для споживачів — звичайних людей...» Отже, можуть статися нові вибухи?

А винними знову будуть «стрілочники». Адже, запевняють скаржники, статус Тацького досить дивний: він нібито працює... без укладання трудового договору. До речі, кажуть, не погоджено на посаді ще одного керівника — начальника Охтирського управління газового господарства ПАТ Ігоря Френкеля, саме того, хто відповідає за роботу та безпеку й у Тростянці...