Такий наш «мораторій»

12.07.2011

Представники українських громадських організацій домоглися у керівництва ЮНЕСКО дозволу відвідати останню сесію цієї організації у Парижі. Днями, сповнені вражень від того, що почули та побачили, активісти скликали прес–конференцію в Києві. За словами Ірини Нікіфорової, активістки руху «Кияни проти руйнації», найголовніше, що викрилося в Парижі, — ті звіти, які українська делегація регулярно передає в ЮНЕСКО і які в Україні чомусь перебувають під грифом «секретно», містять інформацію, котра далеко не відповідає реаліям. «Судячи з неофіційного перекладу останнього звіту української делегації, в Україні вже діє мораторій на забудову історичної зони, але це байка. Також було зазначено, що в Києві для дослідження проблемних будівництв було створено комісію, в яку увійшли усі зацікавлені сторони. «Зацікавлені сторони» справді були: забудовники і чиновники, які ті дозволи давали», — додає координатор ініціативи «Збережи старий Київ» Ігор Луценко.

Учасники прес–конференції надали можливість журналістам ознайомитися з рішенням ЮНЕСКО щодо Софії Київської та Києво–Печерської лаври. У ньому висловлено кілька критичних зауважень і вимог світової спільноти до України: по–перше, ЮНЕСКО стурбоване деградацією панорами уздовж річки Дніпро, по–друге, організація вимагає зупинити будівництво в зоні Києво–Печерської лаври і надати інформацію, які будівництва у буферних зонах Києва були зупинені, які тривають і які плануються, по–третє, просить визначити охоронювану зону в історичному центрі.

Активісти зауважують: політика Києва і Львова стосовно збереження історико–культурних надбань принципово різниться. «Якщо Київ досі не надав жодного проекту будівництва для затвердження на сесії, то Львів, який теж має об’єкти, що входять у Список всесвітньої спадщини, цю інформацію надає регулярно. І будівництва у разі незгоди зупиняє», — зазначає Ігор Луценко. «Ми передали матеріали — відео, фотографії. Думаю, експерти нас почули. Нам запропонували співпрацю — направляти інформацію про те, що відбувається в Україні, — говорить юрист Марина Соловйова. — Ми закликаємо різні громадські організації приєднатися до цієї справи.»

 

А ТИМ ЧАСОМ...

На Щекавиці нападають на активістів

На сторінці інтернет–спільноти «Збережи старий Київ» Ігор Луценко виклав відео, де невідомий чоловік під час акції проти забудови гори Щекавиці намагається відтіснити його і хапає за одяг. «Агресивний забудовник як дві краплини води схожий на Сергія Броневицького, екс–в.о. головного архітектора Києва. Символічно», — пише Ігор.

Нагадаємо, Щекавицю зрізають бульдозерами, нехтуючи унікальним історичним та ландшафтним значенням гори, з якої відкривається неповторний краєвид Подолу та Лівого берега. Тут хочуть звести чотириповерховий житловий будинок, забудовник — компанія «Інженерні будівельні системи». Прокурор Шевченківського району Нечипоренко запевняє, що будівництво законне. Активісти влаштували чергування на Щекавиці — екскаватори працюють не так активно за присутності гостей.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>