Проект «Кіноспадщина України на Першому Національному», ініційований Мінкультури та, власне, Першим телеканалом, має щонайменше два надзавдання. Перше — ще раз нагадати нам усім, якими визначними фільмами ми можемо пишатися. Друге — поінформувати українську молодь, що картини, якими пишаються їхні батьки, взагалі існують у природі. Для них, перегодованих голлівудським «кіноменю», це буде справжнім одкровенням, переконані ініціатори проекту. На прес–конференції, присвяченій запуску проекту «Кіноспадщина України на Першому Національному», президент НТКУ Єгор Бенкендорф дав зрозуміти, що однією з тих, хто відкриватиме для себе кінокласику, буде також і його друга половинка. За словами пана Єгора, коли він захоплюється тим чи іншим фільмом, дружина взагалі не розуміє, про що йдеться...
Проект триватиме протягом серпня–вересня, можливо, потім він буде продовжений. Фільми демонструватимуть щодня у вечірньому ефірі з нічним повтором. Перед телесеансом — обов’язкова «підводка», де про свої враження від роботи над тією чи іншою картиною розкажуть актори, режисери, до розмови запрошуватимуть також критиків та кінознавців. Список картин, які можна буде переглянути в рамках проекту «Кіноспадщина України на Першому Національному», поки що узгоджується. Але вже зараз зрозуміло, що коли не всі, то переважна більшість із них будуть датовані минулим століттям. Оскільки 20 років незалежності, яким присвячується ця ініціатива, для українського кіно були дуже сутужними і непродуктивними. До речі, на прес–конференції міністр культури Михайло Кулиняк згадав нещодавнє засідання Громадської гуманітарної ради під головуванням Президента України. На якому, зокрема, йшлося і про кіно. Як переконує пан Кулиняк, приводи для того, аби найближчим часом ситуація з кіновиробництвом змінилися на краще, є. Щоправда, особливою конкретикою свій оптимізм він не проілюстрував. Зауважив лише, що наступного року грошей на кіно доречно було б витратити відсотків на 50 більше, ніж цього (державний кінобюджет–2011 становить 111 млн. грн.)
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
