Як у притчі, хтось обов’язково помре:

07.07.2011

В Українi на часi пенсiйна реформа. Мають створити фонди — державнi й приватнi, на якi громадяни протягом трудової дiяльностi вноситимуть грошi на свої особистi пенсiйнi рахунки. Цi кошти, як i в багатьох країнах свiту, вкладатимуть в акцiї успiшних, прибуткових пiдприємств. І на ваш вклад ще й нараховуватимуть вiдсотки. Через 30—40 рокiв вам iз цього фонду виплачуватимуть пенсiю. А в разi смертi грошi вiддадуть спадкоємцям. І тут постає запитання: а хто гарантує, що буде саме так?..

Як не дивно, в СРСР теж був такий накопичувальний персональний пенсiйний фонд. Вiн називався «Ощадна каса СРСР». Громадяни вносили на свої рахунки грошi на «чорний день». За статистикою, кожен дорослий громадянин у середньому мав на такому рахунку п’ять тисяч карбованцiв. Порiвнюючи радянськi та теперiшнi цiни, можна сказати, що карбованець дорiвнює приблизно 12—15 гривням. Отже, кожен дорослий громадянин України мав би нинi на своїх рахунках у середньому по 70—80 тисяч гривень i мiг би додатково одержувати, примiром, по 500 гривень щомiсяця. І цього вистачило б на 15—20 рокiв, не враховуючи вiдсоткiв на вклад. Вклади в «Ощадкасi» було гарантовано всiм багатством країни. Де тi вклади? Де тi багатства країни?

Тут пригадується легенда про Ходжу Насреддiна: цитую з «Повiстi про Ходжу Насреддiна» Соловйова: «Цей iшак — не звичайний iшак! — пояснив Ходжа Насреддiн. — Вiн належить самому емiру. Одного разу емiр покликав мене i запитав: «Чи можеш ти навчити мого улюбленого iшака богослов’ю, щоб вiн знав стiльки, скiльки я сам?» Менi показали iшака, я перевiрив його здiбностi й вiдповiв: «О пресвiтлий емiр! Цей чудовий iшак не поступається гостротою свого розуму нi одному з твоїх мiнiстрiв, нi навiть тобi самому, я беруся навчити його богослов’ю, i вiн буде знати стiльки ж, скiльки знаєш ти, i навiть бiльше, але для цього знадобиться двадцять рокiв». Емiр звелiв видати менi з казни п’ять тисяч таньга золотом i сказав: «Бери цього iшака i вчи його, але, клянусь Аллахом, якщо через двадцять рокiв вiн не буде знати богослов’я i читати напам’ять Коран, я вiдрубаю тобi голову!».

«Ну, значить, ти заздалегiдь можеш розпрощатися зi своєю головою!» — вигукнув чайханщик.

«Та де ж це бачено, щоб iшак навчався богослов’ю i напам’ять читав Коран!».

«Таких iшакiв немало i нинi в Бухарi, — вiдповiв Ходжа Насреддiн. — Скажу ще, що одержати п’ять тисяч таньга золотом та iшака в господарство — це людинi не кожного дня щастить. А голову мою не оплакуйте, тому що за двадцять рокiв хтось iз нас уже обов’язково помре — або я, або емiр, або цей iшак. А тодi пiди розбирайся, хто з нас трьох краще знав богослов’я».

Здається, що через 30—40 рокiв або вкладник помре, або накопичувальний фонд десь зникне в офшорних зонах. Хто дасть гарантiю, що фонди не зникнуть? Я тут згадую «Ощадкаси». Якщо обдурила людей держава, то чому маємо вiрити приватним i навiть державним фондам?

Гарiй МАКАРЕНКО
Житомир
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>