Що там, у підвалі? Золото, діаманти!

Фахівці різних напрямків уже тиждень працюють над класифікацією та оцінкою предметів із найбільшого в історії скарбу, знайденого в підвалах індуїстської святині XVI століття. Вартість багатства, яке кілька сторіч пролежало в храмі Шрі–Падманабхасвамі у місті Трівандрум, столиці штату Керала на півдні Індії, місцева влада оцінила у 22 мільярди доларів. Проте з історично–релігійно–культурної точки зору ця знахідка є взагалі безцінною. Дві тонни золота у зливках та монетах наполеонівських часів і періоду панування в Індії британців, цілі лантухи діамантів та рубінів iз Бірми та Цейлону, смарагди, двокілограмові статуетки із золота, жіночі прикраси з дорогоцінним камінням, золоті корони та золота статуя бога Вішну у позиції «вічного сну» понад метр заввишки... І це ще не всі скарби, які приховує храм, оскільки наразі відкрито лише шість сховищ, а їх у храмі більше.

Про те, що в підвалах Шрі–Падманабхасвамі зберігається величезне багатство, було відомо й раніше, адже впродовж багатьох поколінь махараджі приносили до храму дорогоцінні дари богу Вішну. Але впродовж багатьох років доступ до них було закрито, аж доки місцевий адвокат Сундар Раджан не подав до суду скаргу, в якій зазначив, що фонд нащадків махараджів, який офіційно управляє храмом, виконує свої обов’язки несумлінно. І, мовляв, не може забезпечити безпеку скарбниці. Зрештою Верховний суд Індії призначив спеціальну комісію із семи фахівців, уповноважену відкрити давні сховища.

89–річний керівник махараджівського фонду Утрадан Тірунал Мартандаварма вже зробив заяву, що увесь скарб належить йому. Проте, відповідно до індійського законодавства від 1971 року, родини індійських махараджів втратили більшість своїх титулів та привілеїв. Поки влада та нащадки колишніх правителів вирішують, що робити з цими казковими скарбами, місцева поліція встановила охорону навколо храму для захисту від цікавих, журналістів і потенційних охочих поживитися за чужий рахунок. На підмогу поліцейським до Шрі–Падманабхасвамі стягнено війська, а в самому храмі встановлено сигнальну ситему охорони та камери стеження. Адже вартість знайденого скарбу дорівнює щонайменше 1,7 відсотка ВВП Індії.