Ось що емблема робить!

Суперкубок — здобуток, що ніби не має особливої ваги, але в боротьбі за нього є свій підтекст. Матч за Суперкубок України формально є відголоском минулої першості, а фактично — відкриває новий сезон. Протистояння літа 2011–го вдалося на славу. Мабуть, якраз тому, що зійшлися не чемпіон і володар Кубка країни (бо ж ми пригадуємо, як рік тому «Шахтар» розбомбив «Таврію» — 7:1!), а дві реально найсильніші вітчизняні команди. І «гірникам», і динамівцям перемога принесла б набагато більше, ніж просто ще один приз. «Динамо», яке відверто провалило попередній сезон, конче мало реабілітуватися перед уболівальниками — адже останній трофей, здобутий «синьо–білими», датувався 2009 роком. Прагнув перемоги і «Шахтар»: донеччани з літа–2010 хоч і виграли на внутрішній арені все, що тільки можна, але зайвий раз втерти носа головним опонентам — чим не стимул? Зрештою, гору взяв Київ. Тим цікавішими будуть подальші «розборки» в новому чемпіонаті.

Полтава вже приймала Суперкубок — у 2008 році. Зустрічалися ті самі суперники, і «Шахтар» переміг у серії пенальті. І цього разу стадіон «Ворскла» знову був заповнений майже вщерть, і вже зі старту — одразу після нагородження лауреатів попереднього сезону ПЛ (кращий гравець — Вілліан, бомбардир — Селезньов, воротар — Шовковський, молодий — Коноплянка, тренер — Луческу, суддя — Швецов) футболісти почали дарувати глядачам забиті м’ячі.

Перший гол у свої ворота «гірники» створили самі: Ярослав Ракицький збив у штрафному майданчику Андрія Ярмоленка, і сімферопольський арбітр Юрій Вакс без вагань показав на 11–метрову позначку. Удар Олега Гусєва вийшов невідпорним.

А вже за десять хвилин кияни «привезли» гол собі. Після навісу з кутового Даріо Срни захист не вгледів Фернандіньйо, який пробивав зльоту ніби й не надто потужно, але точно в кут. Утім Олександр Шовковський, як кажуть, не виручив. Бразильця не встиг прикрити нігерійський новачок киян Лукман Аруна. Хавбек із «Монако» проводив перший матч у футболці «Динамо», загалом діяв активно, сподобався фанам, але в другому таймі попросив дострокову заміну — поскаржився на травму паху.

До слова, інших гравців, що поповнили склади грандів у міжсезоння, глядачі практично не побачили. У «Шахтарі» форвард Євген Селезньов вийшов на заміну лише в середині другого тайму і був непомітним, воротар Олександр Рибка та Дентіньйо залишилися в запасі, а Алан Патрік поїхав грати за бразильську «молодіжку». У киян лавка запасних складалася із всуціль знайомих облич, і лише Пап Діакате, що повернувся із французької оренди, вийшов одразу в «основі» й виглядав сяким–таким новачком.

Саме цей захисник став автором голу у ворота донеччан: сенегалець так підставив голову під м’яч після навісу Гусєва зі штрафного, що траєкторія виявилася незбагненною для Андрія П’ятова. Добили ж кияни «гірників» наприкінці матчу, коли одна з контр­атак завершилася пасом на Артема Мілевського, і той сам на сам, в один дотик, пробив воротаря.

Грізні зиркання Мілі в бік фан–секторів «Шахтаря» після голу і демон­страція опущених униз великих пальців рук — зайве свідчення важливості поєдинку для футболістів. А ще — сутичка, що спалахнула наприкінці першого тайму між Гораном Поповим та Даріо Срною і переросла в загальну штовханину з падіннями й симуляціями. Арбітр Юрій Вакс поглядав у VIP–ложу, де засідав «ревізор» П’єрлуїджі Колліна, і псувати матч червоними картками не наважився. Напругу гри засвідчили десять жовтих.

Відтак кияни, що вийшли на поле у футболках з новою ромбоподібною емблемою, здобули вже п’ятий Суперкубок; у «шахтарів» — три.

«Безглуздо проводити матч за Суперкубок, якщо і Кубок України, і минулу першість виграли саме ми», — приблизно такі слова після матчу лунали з боку тренера та гравців «Шахтаря». Програвати їм було прикро, адже чемпіони — особливо в другому таймі — володіли ініціативою і мали безліч нагод забити.

ТАБЛО

Суперкубок України 2011 р.

«Динамо» — «Шахтар» — 3:1

Голи: Гусєв, 5 (пен.); Діакате, 32; Мілевський, 83 — Фернандіньйо, 14

«Динамо»: Шовковський, Юссуф, Аруна (Ель–Каддурі, 68), Гусєв (Гармаш, 90+5), Діакате, Єременко, Мілевський, Ярмоленко (Алієв, 90+3), Попов, Вукоєвич, Д. Сильва

«Шахтар»: П’ятов, Ракицький, Срна, Мхітарян (Тейшейра, 64), Коста, Шевчук, Вілліан, Адріано (Селезньов, 71), Фернандіньйо, Кучер, Гюбшман

Попередження: Єременко, 15; Юссуф, 40; Попов, 40; Гусєв, 45+1; Вукоєвич, 61; Мілевський, 75; Ярмоленко, 85 — Срна, 40; Фернандіньйо, 40; Тейшейра, 85

Суддя — Вакс (Сімферополь)

Полтава. Стадіон «Ворскла» ім. Бутовського, 24 750 глядачів

ПІСЛЯМОВА

Юрій Сьомін, головний тренер «Динамо»:

— Ми щасливі, що взяли реванш за поразку у фіналі Кубка України. Матч вийшов дуже цікавим, надзвичайно напруженим. Обидві команди показали футбол високого рівня. І хоча ми й виграли, був період, коли ініціативою володіли наші суперники.

Мірча Луческу, головний тренер «Шахтаря»:

— «Динамо» заслужено перемогло, тому вітаю суперника з трофеєм. Ми самі створили пенальті у свої ворота, і цей 11–метровий повністю змінив стратегію на поєдинок обох команд. А ще на боці «Динамо» було везіння, адже ми створили багато гострих моментів, але не реалізували їх.