«Кругосвітка» у вишиванці

Попри те що офіційно Валерій Кришень завершив свою мотоциклетну «кругосвітку» 23 червня на Контрактовій площі Києва, звідки стартував у серпні минулого року, фінальною її «крапкою» стало повернення до батьківського дому в селі Світлогірському Кобеляцького району. Тож минулої п’ятниці його зустрічали на Полтавщині, як справжнього героя. Спочатку в Кременчуці, де в одному з вишів навчався майбутній мандрівник, а потім — у рідному селі.

Крізь джунглі та мегаполіси

За словами 29–річного Валерія, на своїй «Афричці» (так лагідно він називає мотоцикл Honda Afrika Twin) під час цієї унікальної подорожі, що тривала 307 днів, він проїхав 63 тисячі кілометрів 28 країнами. За підтримки Федерації мотоспорту України та кількох приватних фірм ці міжконтинентальні мандри коштували приблизно 30 тисяч доларів, не рахуючи готельних витрат. Правда, головним «готелем» для нашого співвітчизника залишався крихітний намет, який доводилося напинати і в джунглях, і біля мегаполісів.

Світові водні «перепони» долав на літаку: з Південної Кореї до США і з Бразилії до Португалії. Був і досить складний «перехід» із Панами в Колумбію на морському судні. Власне, легких доріг не шукав. Чого варте хоча б його рішення продовжувати подорож навколо світу після того, як уже на її початку в Казахстані зламав ногу й змушений був на два тижні зупинитися там у своїх друзів. За словами відважного байкера, «виходжувала» його тоді наречена Марина, котра одразу приїхала до коханого з Росії (до речі, познайомився з нею українець під час подібних мандрів до Владивостока у 2009 році). Після того, щоб не підвести багатьох людей, які на нього сподівалися, купив кросовий мотобот, натягнув його просто на гіпс і поїхав далі... За таких обставин уже сущими «дрібницями» видавалися проблеми з візою в Колумбії, де через них ледь не «загримів» до в’язниці як нелегал, страхітливе ревище мавп під час наметової ночівлі у джунглях Гватемали чи суттєве «запізнення» багажу з його мотоциклом при перельоті з Південної Америки до Європи.

«Далі буде ще цікавіше»

Переповідати найяскравіші кругосвітні пригоди Валерія Кришня не має потреби — вони відображені на його персональному сайті «Проїду світ» в інтернеті. Там він вів своєрідний щоденник мандрів, спілкувався з друзями і навіть ділився родинними секретами приготування незамінного у тривалих подорожах в’яленого м’яса. Та ще й вивішував власні, у багатьох випадках унікальні, світлини «райських куточків» Землі, доповнював їх відеозвітами з власними коментарями.

Валерій не приховував, що вирушав у «кругосвітку» не лише за мрією об’їхати земну кулю, а передовсім за новими враженнями, друзями, досвідом, матеріалами для майбутньої книги та фільму. Зрозуміло, що сидіти майже рік за кермом неможливо. Як і їхати на відкритому всім вітрам мотоциклі у тріскучі морози. Тож безпосереднє перебування в дорозі тривало кілька місяців. Решту часу відновлював сили, чекав сприятливої для мандрів погоди та вирішення організаційних проблем і, власне, пізнавав світ. Себто знайомився з найвизначнішими пам’ятками людської цивілізації, зустрічався з новими друзями–іноземцями (насамперед колегами–байкерами), представниками української діаспори. При цьому завжди наголошував, що він українець. І як перший представник своєї нації, котрий здійснив кругосвітню подорож на мотоциклі, присвятив її 20–річчю Незалежності нашої держави.

Своїм численним прихильникам Валерій Кришень обіцяє, що «далі буде ще цікавіше». Зокрема, в розмові з журналістами на Полтавщині він наголосив, що, здійснивши свою мрію, тепер хоче допомагати в реалізації подібних найзаповітніших бажань іншим. Тож уже зараз міркує над створенням власного фонду...