Заповідь нащадкам

Урочисте відкриття монумента, присвячене 70–м роковинам розстрілу німецькими нацистами на Вулецьких пагорбах польських професорів, відбулося у парку «Студент». Ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Бобало у вступному слові розповів історію тих страшних подій, нагадавши, що серед розстріляних — такі відомі особистості, як Казимир Бартиль (був ректором «Львівської політехніки»), Володимир Круковський, Роман Віткевич, Антоні Цєшинський, Антоні Ломницький. На урочистості приїхали і чимало представників із польського боку, зокрема мер Вроцлава Рафал Дуткевич.

Ідея встановлення пам’ятника виникла ще два роки тому і належить міському голові Львова Андрію Садовому та його вроцлавському колезі Дуткевичу. Тоді ж було проведено міжнародний конкурс на найкращий дизайн пам’ятника, у якому взяли участь вісім проектів з України та двадцять — iз Польщі. Журі визнало найкращим проект краківського скульптора Олександра Сільви. «Упродовж аналізу комісія не знала, який проект належить Україні, а який — Польщі. Перед нами було поставлено мету: вибрати той, що відповідав би сучасному вигляду Львова: і традиційно–релігійний, і модерно–інноваційний. Саме проект із Божими заповідями видався нам найдоцільнішим. Встановлення такого пам’ятника свідчить про подовження польсько–українського примирення та активної співпраці громадян сусідніх держав», — розповів «УМ» член журі, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак.

Пам’ятник має вигляд кам’яної арки з десяти постаментів iз римськими літерами, які символізують десять Божих заповідей. Основний акцент робиться на п’яту заповідь — «Не убий». Камінь під номером п’ять трохи висунутий і створює враження, що може зруйнуватися вся арка. Таким чином автори проекту демонструють, що порушення цієї заповіді призведе до зруйнування конструкції — знищення всієї світобудови. «На мою думку, встановлення цього пам’ятника у Львові задекларувало, що він дійсно є європейським містом. Ця подія вшановує національну пам’ять про загиблих учених не тільки української, а й інших національностей, підтверджує добросусідські відносини між Україною і Польщею», — зазначив у коментарі «УМ» старший співробітник Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України Андрій Боляновський.

Надалі біля пам’ятника планують створити інформаційний центр, який інформуватиме про історію цього місця та подію. Фінансування проекту поділено між Львовом та Вроцлавом.

Ірина УЗЛОВА