Такий сприятливий для євроінтеграційних прагнень України рік, як 2011–й, наступного разу випаде не скоро. Відучора й до Нового року в Європейському Союзі головуватиме Польща — один із найвідданіших прибічників вступу нашої держави в ЄС. А прийняла повноваження Варшава від Будапешта — ще одного сусіда й симпатика України. Про підсумки піврічного головування Угорщини в Євросоюзі, перспективи розширення ЄС та наші шанси «приєднатися до клубу» на прес–конференції в Києві розповів надзвичайний і повноважний посол Угорської Республіки в Україні Міхаль Баєр.
Попри те, що на час її головування припало чимало непередбачуваних ситуацій, які не могли не вплинути на зовнішню та внутрішню політику ЄС — хвиля революцій у країнах Північної Африки та Близького Сходу, радіаційна катастрофа в Японії, що змусила увесь світ переглянути ставлення до «мирного атома», — Угорщина впоралася з більшістю поставлених завдань. І хоча багато експертів пророкують Євросоюзу якщо не близьку смерть, то принаймні припинення подальшого розширення через неспроможність упоратися з економічною кризою й напруженістю в зоні євро, Міхаль Баєр налаштований у цьому сенсі оптимістично.
«Покращення макроекономічної ситуації — це головна проблема, перед якою постануть і наступні держави, які головуватимуть у ЄС, — наголошує пан посол. — Але кроки, які зроблено в цьому напрямі, допоможуть її розв’язати». Передусім ідеться про так званий «європейський семестр» — пакет законів, який дозволяє Єврокомісії контролювати бюджетну ситуацію в усіх країнах ЄС. Кожна з них зобов’язана представити європейським «ревізорам» свій план щодо державного бюджету на наступний рік. Після детального аналізу «уряд Євросоюзу» надасть свої зауваження та рекомендації, до яких держава зобов’язана прислухатися. Це допоможе уникнути ситуацій на кшталт кризи в Греції й, відповідно, загального послаблення економіки ЄС.
Чимало зроблено і в галузі енергетичної безпеки, підвищення якої було одним із головних завдань угорського головування. «Ми узгодили низку важливих документів, і тепер країни Європейського Союзу координують свою енергетичну політику», — наголосив посол Угорщини в Києві. За його словами, до кінця 2014 року має бути завершено всі юридичні і технічні питання для створення єдиного європейського енергоринку й ліквідації «енергетичних островів» — країн ЄС, які не мають спільної енергоструктури (це, зокрема, держави Балтії, Мальта тощо). Це «дозволить зменшити залежність європейців від імпортованих з Росії енергоносіїв, залучити у промисловість енергоефективні технології та об’єднати енергетичну систему Європи в одне ціле». До програми енергетичного розвитку Угорщина пропонує долучитися й Україні, яка «є справжнім енергетичним вузлом та важливою територією для транзиту енергоносіїв». «Я переконаний, що європейський енергоринок без України не обійдеться», — зауважив Міхаль Баєр.
Серед важливих питань, ухвалених під час головування Угорщини в ЄС, пан посол назвав також Дунайську регіональну стратегію, Європейську стратегію інтеграції ромів, європейську громадянську ініціативу, згідно з якою всі громадяни Євросоюзу отримали право ініціювати зміни в законодавстві через референдум. Проте Україну чи не найбільше хвилює перспектива подальшого розширення ЄС та, в цьому контексті, розвиток програми Східного партнерства.
І тут, судячи зі слів пана Баєра, втрачати надію не варто. «Ще в січні, коли Угорщина приймала головування в ЄС, мало хто б поставив на те, що до його завершення вже буде вирішено питання про входження в Євросоюз Хорватії. Насправді ж це питання фактично вирішено — до кінця цього року має бути завершено підписання всіх необхідних документів, і до середини 2013–го Хорватія приєднається до ЄС. І в цьому є й наша заслуга», — сказав угорський амбасадор, нагадавши, що кілька тижнів тому почалися переговори про вступ до Євросоюзу й з Ісландією.
«Ми дуже раді за Хорватію, раді, що ще один наш сусід увійде в Євросоюз. Бо ми не з тих, хто, вскочивши в потяг, переможно махає рукою тому, хто не встиг», — наголосив Міхаль Баєр, запевнивши, що Угорщина робить і робитиме все для пришвидшення європейської інтеграції України. Хоча не секрет, що цю позицію в ЄС поділяють не всі. «Після подій на Півдні (революцій у Тунісі, Єгипті, війни в Лівії, заворушення у країнах Близького Сходу) на Брюссель почався тиск щодо приділення більш пильної уваги Південному партнерству й, відповідно, послаблення напрямку Східного партнерства, — розповів пан посол. — І це можна зрозуміти, адже ті держави, які межують із неспокійним регіоном, переймаються, відповідно, проблемами саме цього регіону. Але нам вдалося зберегти рівновагу».
Так чи інакше, європейські перспективи України залежать передусім від самої України. «Програма Східного партнерства діє за принципом «за більше даємо більше, за менше — менше». Що більше держава прагне євроінтеграції, що швидше й ретельніше виконує взяті на себе зобов’язання, то швидше отримає підтримку від ЄС — як політичну, так і фінансову», — наголосив Міхаль Баєр.
Черговий шанс переконати Євросоюз у тому, що ми таки в нього хочемо, Україна матиме у вересні, коли у Варшаві відбудеться саміт Східного партнерства під спільним головуванням Польщі та Угорщини.