Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Обкладинка аудіокниги «Залишенець.Чорний ворон». (Фото із сайту nashformat.com.ua.)
Перед довгими вихідними, з яких країна виходить цього тижня, письменник Василь Шкляр приготував своїм прихильникам і друзям подарунок — творчий вечір iз нагоди власного 60–річчя, яке він відсвяткував 10 червня. Зустріч відбулася 23 червня у столичному Будинку художників й деякою мірою носила характер заключної у всеукраїнському турі письменника з нагоди презентації проекту «Чорний ворон» (це і книга, й запланована екранізація, й обговорення неврученої державної Шевченківської премії). Проте в Києві ці теми не були домінуючими — аудиторію більше цікавили традиційні для українців екзистенційні питання: про те, чому в нас так мало лідерів, готових пожертвувати собою, чи про комплекс меншовартості... Можливо, це було пов’язано з тим, що в залі зібралися люди здебільшого середнього й старшого покоління, й фактично була відсутня молодь, яка традиційно складала потужне ядро на зустрічах зі Шклярем й провокувала динамічнішу дискусію. Що ж, літні канікули зробили свою справу, й творчий вечір письменника перетворився на тиху, майже домашню, вечірку для старих друзів.
Серед десятка цінних і приємних подарунків (як–то вірменський коньяк 40–річної витримки, не випитий ще в студентські роки) виявилися й такі, якими може скористатися не тільки ювіляр. Наразі на студії звукозапису мистецької агенції «Наш формат» закінчується оформлення аудіокниги «Залишенець. Чорний ворон», частину з якої на вечорі зачитав заслужений артиcт України Петро Бойко, який раніше записав аудіоверсію «Берестечка» Ліни Костенко. Звукова книга надійде у продаж вже наступного тижня: понад 18 годин звучання умістили на DVD, ціна диску запланована в межах 40 грн., наклад — тисяча екземплярів.
Сам же Шкляр презентував невеличкий уривок із майбутнього твору: «Щоб не думали, що не працюю над романом «Маруся», а лише гастролюю», — хитро пожартував автор. Оприлюднений уривок описує сцену зустрічі отаманші Марусі із колишнім однокурсником, який приєднався до руху за встановлення Країни рад: у полі, під спів «Інтернаціоналу» й розстріл полонених.
Хоча так звані «гастролі» у Василя Шкляра не закінчуються: наприкінці серпня він вилітає в Штати. «Перед Днем незалежності, — уточнює письменник. — Мене запросили кілька організацій: Світовий конгрес українців, представники УГКЦ й УПЦ (КП), Товариство української мови. Це буде презентація книги «Чорний ворон» і збір коштів на кіно. Книги до Америки потрапили з українських видавництв, дехто ознайомився з романом через інтернет». Тур розпочнеться з Чикаго, Клівленда, Нью–Йорка, охопить приблизно десяток міст й завершиться в Атланті. В Україну Василь Шкляр планує повернутися десь у середині вересня. Хоча, можливо, дорогою заверне ще в Канаду та Австралію. Цікаво, що церква досить прихильно поставилася до ідеї екранізації роману: за словами письменника, такі відгуки від чув з вуст глави УГКЦ Святослава Шевчука та Патріарха Філарета. А от «перші мільйони на фільм будуть з Дніпропетровська», зауважив Шкляр: «Сподіваюся, що робота розпочнеться наступного року».
Як виявилося, зустріч у Будинку художників була репетицією масштабнішого заходу, запланованого на кінець жовтня, — ювілейного вечора у Палаці «Україна». Хоча сам Шкляр, натхненний життєписом своїх героїв, налаштований на радикальніші святкування: «Так, хлопці планують, але я більше схиляюся до акції цікавішої, ніж вечір: восени треба збиратися й піднімати прапори».
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>
Ця ініціатива обіцяє стати однією з найбільш важливих подій у духовному й суспільному житті не лише Придніпров’я, а й усієї України. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>