Мешканці Мінська та ще близько 50 міст Білорусі позавчора о 19–й годині вже втретє вийшли на маніфестацію–хепенінг — як і дві попередні середи, учасники оригінального протесту проти влади лише мовчки прогулювалися та час від часу, зупинившись, починали аплодувати. Такі «прогулянки протесту», без жодних транспарантів, мікрофонів, трибун чи політичних виступів — ініціатива руху «Революція через соціальні мережі», учасники якої домовляються про місце й час зібрання в інтернеті.
За словами організаторів, цього разу на протестний флешмоб прийшло значно більше людей, ніж під час минулих «прогулянок». У центрі Мінська помовчати проти влади зійшлося кілька тисяч осіб, у Гомелі — близько двох тисяч. Незважаючи на те, що люди лише мовчки ходили і не виявляли жодних насильницьких намірів, міліція жорстко розігнала учасників акції протесту. По всій Білорусі заарештовано близько 450 їх учасників, зокрема в Мінську — 200, у Гродно — понад 100, більше 40 — у Волковську та 18 — у Бресті, де на той час перебував президент Лукашенко. Серед затриманих виявилися журналісти й навіть шведський дипломат, якого міліціянти «загребли», незважаючи на те, що він активно демонстрував своє дипломатичне посвідчення. «Під роздачу» потрапили й деякі перехожі, які взагалі не розуміли, за що їх хапають.
Усіх затриманих невдовзі відпустили, адже вони нічого не порушували, тому в правоохоронців не було підстав для складання протоколів.
Активістів «Революції через соціальні мережі» вже викликали до білоруського КДБ та попереджали про недопустимість протиправних дій, не пояснюючи, в чому власне полягає протиправність прогулянки в центрі міста. По телебаченню проти «таких дій» людей застерегло й керівництво МВС. А Олександр Лукашенко під час прес–конференції в Мінську заявив, що такі виступи будуть кваліфікуватися як «злочини проти народу».
ЦИТАТА
В’ячеслав Діанов,
один із лідерів «Революції через соціальні мережі»:
— Наше завдання — вивести на вулиці всіх невдоволених. Вимога одна: відставка Лукашенка. Влада боїться динаміки, боїться того, що люди приходять без прапорів, гасел та лідерів. Такого ще ніколи не було, щоб протестували без політичної символіки і всього іншого. Це — новий вид ненасильницького спротиву.