Суди для Януковича

Учора Конституційний Суд оголосив рішення у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів від опозиції щодо відповідності Конституції окремих положень Законів «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції», ухвалених новою владою у минулому році. Нардепи вважають, що так звана судова реформа сприяє залежності судової гілки влади від виконавчої (адже значно розширено конституційні повноваження глави держави). До того ж, доволі широкі повноваження Вищої ради юстиції (зокрема, щодо швидкого звільнення того чи іншого судді) не прописані в Основному законі.

Утім дива не сталося. Конституційний Суд визнав конституційними окремі положення судової реформи. Зокрема, це стосується права Президента не тільки створювати, а й ліквідувати суди загальної юрисдикції. Крім цього, КСУ визнав конституційним надання Державній судовій адміністрації права визначати кількість суддів у судах та право Президента переводити суддів з одного суду до іншого.

Щодо Вищої ради юстиції, конституційна Феміда визнала законним її право розглядати скарги на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо визначення результатів кваліфікаційних іспитів на посаду судді, а також право відмовити у рекомендації тому чи іншому кандидату на призначення його суддею безстроково. Конституційним визнано i повноваження ВРЮ про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. При цьому, КСУ припинив провадження в частині оцінки конституційності права ВРЮ призначати суддів на адміністративні посади у зв’язку з невідповідністю конституційного подання в цій частині положенням Конституції і регламенту КС.

Цікаво, що у цей же час у Києві із суддями Верховного Суду України (повноваження якого значно «урізані» внаслідок судової реформи) зустрівся перший голова Верховного Суду Республіки Польща Станіслав Домбровськи. Спілкуючись із колегою — Головою ВСУ Василем Онопенком, пан Домбровськи делікатно назвав судову реформу в Україні «досить цікавою». Адже польський парламент не має жодних повноважень при призначенні суддів Верховного Суду, і це, за його словами, робить суддів незалежними від політики. На думку Станіслава Домбровськи, практична реалізація окремих положень нового Закону «Про судоустрій і статус суддів» (переважно тих, що визнані КСУ конституційними) викликає певне занепокоєння.

І наостанок. Новий Закон «Про судоустрій та статус суддів» існує менше року, а «регіонали» вже мають намір вносити до нього, м’яко кажучи, не найкращі зміни. Так, нардеп від ПР Василь Кисельов зареєстрував зміни, якими він пропонує Верховній Раді скасувати обов’язок суддів оприлюднювати свої декларації про доходи. Крім цього, відповідний пункт не зобов’язуватиме суддів дотримуватися правил суддівської етики, виявляти повагу до учасників процесу, дотримуватися присяги судді та вимог щодо несумісності. Пан Кисельов також пропонує виключити норму, яка зобов’язує суддів не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі і таємницю кімнати для проведення нарад і закритого судового засідання.

Наразі чинне законодавство зобов’язує суддів подавати щорічно, не пізніше 1 травня, до Державної судової адміністрації для оприлюднення на офіційному веб–сайті судової влади копію декларації про майновий стан і доходи.

ДО РЕЧІ

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) Ігор Самсін заявляє, що в Україні щотижня оголошуються догани двом–трьом­ суддям різних рівнів судів. Він також визнав, що механізм звільнення судді парламентом інколи використовується з політичних мотивів, повідомляє тижневик «Столичні новини». Водночас пан Самсін спростовує звинувачення опозиції в тому, що Україна повертається до практики судових «трійок», що широко використовувалася в Радянському Союзі.