От уже 19 рокiв, без перерв, наша сiм’я з «Україною молодою». Мабуть, ми — в числi ветеранiв–прихильникiв газети...
Усi — чоловiк, я, двоє синiв — читаємо «УМ» вiд першої до останньої сторiнки. Щоправда, у кожного є й окремi уподобання. Глава сiм’ї найбiльше цiкавиться iсторичною тематикою (вiн у нас — iсторик, хоча за фахом — шофер); дiти не проминуть «футбол», публiкацiї, зверненi до молодi, а менi цiкаве геть усе, що друкуєте.
А ще, мабуть, по–перше, «Україна молода» для нас — як меморiал. Саме наша покiйна донечка Людмила, коли вперше оголосили в 1991 році передплату на нову газету — «Україну молоду», — вибрала її. Не довелося донечцi довго читати обрану газету — Бог вiдпустив їй 17 рочкiв життя... Отож беру в руки свiжу газету — i виринає образ дорогої дитини з газетою... Вiд першого року й донинi, ще й як пам’ять про дочку, передплачуємо «Україну молоду».
Вiтаємо весь колектив «УМ» із 20–рiччям, вдячнi вам за газету. Ми — з вами!
Софiя ШКОДА,
пенсiонерка
с. Хряськ, Маневицький район,
Волинська область