Де в ЄС жити добре

23.06.2011

Найбагатша країна Євросоюзу — Велике герцогство Люксембург. Такі дані оприлюднило Європейське статистичне агентство Eurostat, яке підрахувало рівень заможності країн ЄС, виходячи з показника ВВП на душу населення відносно середнього показника ВВП загалом по Союзу. Цей показник, перерахований за паритетом купівельної спроможності (ПКС), у Люксембурзі в шість разів перевищує аналогічний показник Болгарії — найбіднішої країни блоку (283% проти 43%). При цьому середній показник ВВП на душу населення (за ПКС) у єврозоні знаходиться на рівні 108%.

Як зазначають експерти, такий високий показник Люксембургу частково пояснюється трудовою міграцією із сусідніх країн. Багато громадян Франції, Німеччини та Бельгії працюють у герцогстві і сплачують відрахування до державного бюджету, але не живуть там, тому при підрахунку ВВП на душу населення їх не враховують. Постійно в Люксембурзі мешкає близько 500 тисяч осіб.

На другому місці серед найбагатших країн Європейського Союзу опинилася Голландія — її показник виявився на рівні 134%. Далі з невеликим відривом ідуть Данія, Ірландія та Австрія, які розділили третє місце з показником 125%.

Ірландія, яка ще 2007 року за «купівельно спроможним» показником ВВП на душу населення була другою країною ЄС, тепер через кризу опинилася на межі банкрутства. Та сама доля спіткала Грецію, показник якої тільки за минулий рік упав із 94% до 89%.

У нижній частині рейтингу добробуту за версією Eurostat залишаються країни Центральної та Східної Європи. Другою з кінця виявилася Румунія, де показник ВВП на душу населення (за ПКС) становить 45%. У Латвії та Литві ця цифра дорівнює, відповідно, 52% і 58%, у Польщі — 62%.

Ольга АРТЕМЕНКО

 

ПРОТЕСТИ

«Багатство» Люксембурга на тлі зубожіння «кризових» партнерів по ЄС спонукало профспілки з різних країн Євросоюзу організувати у Великому герцогстві міжнародну демонстрацію. На акцію протесту проти несправедливих, з їхньої точки зору, заходів боротьби з кризою до Люксембурга з’їхалося близько 20 тисяч активістів із Португалії, Греції, Словенії та інших країн, у тому числі поки що досить заможних (на кшталт Німеччини чи Норвегії). Вони знову закликали керівництво Євросоюзу, яке часто проводить свої зустрічі саме в Люксембурзі, та уряди окремих країн–членів ЄС переглянути нинішню фінансово–економічну політику на користь соціальної, а не банківсько–фінансової сфери.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>