Парламент уряду довіряє, народ — ні

Уряд Греції на чолі з прем’єр–міністром Георгіосом Папандреу отримав вотум довіри від парламенту. Під час голосування, яке відбувалося позавчора пізно ввечері, новий склад кабміну, який був переформатований наприкінці минулого тижня, підтримали 155 депутатів правлячої коаліції. «Проти» проголосували 143 представники опозиції, ще двоє депутатів утрималися. Десятки тисяч греків, які оточили будівлю парламенту, чекаючи на рішення депутатів, зустріли цю новину вигуками «Ганьба!», адже отримання вотуму довіри означає, що тепер уряд зможе провести жорсткі заходи економії бюджетних витрат, украй непопулярні в народі. Натомість у Брюсселі голосування грецьких законодавців зустріли схвально. Адже його позитивний результат був необхідною умовою, на якій Євросоюз та Міжнародний валютний фонд уже наступного місяця виділять Греції новий транш кредиту для порятунку економіки. Наступне вирішальне голосування відбудеться 28 червня, коли грецький парламент має схвалити запропоновані урядом скорочення витрат із бюджету на суму 28 мільярдів євро.

Міністри фінансів єврозони на своєму засіданні у минулі неділю та понеділок вирішили зачекати з виділенням Греції позики у розмірі 12 мільярдів євро, доки Афіни не ухвалять усі передбачені закони про заходи економії. Наступного разу євроміністри зберуться 3 липня, щоб ухвалити остаточне рішення про надання кредиту. Якщо воно буде негативним і до 15 липня Греція не отримає цих грошей, країні загрожує дефолт через борги, загальна сума яких значно перевищує 300 мільярдів євро. Аналітики стверджують, що фінансова криза в Греції становить небезпеку для економіки ще щонайменше п’яти країн Євросоюзу — Португалії, Іспанії, Ірландії, Бельгії та Італії.

Минулого року Греція в обмін на обіцянки провести реформи та скоротити державні витрати вже отримала 110 мільярдів євро як термінову підтримку від ЄС та МВФ. Але цих грошей виявилося недостатньо для виведення країни з крутого економічного піке, тому виникла потреба в новому кредиті. Фахівці та народ Греції вважають, що більшість економічних проблем країни породжена нездатністю її політичних сил досягати компромісу.

Якщо озирнутися на історію Європи, то «лідером» за кількістю банкрутств є Іспанія — 13 дефолтів. Франція і Німеччина були неплатоспроможними по вісім разів, Угорщина — сім. Сама Греція вже пережила п’ять дефолтів: чотири у XIX столітті і останній 1932 року. За Грецією йде Польша, яка впродовж ХХ століття тричі проголошувала себе банкрутом: у 1936, 1940 та 1981 роках.