Обіцяна обласною владою оптимізація трьох культурних центрів Харкова, здається, досягла свого апогею. Днями звільнених співробітників Центру народної творчості на вулиці Пушкінській прийшли проводжати до дверей омонівці при повному бойовому спорядженні і група міліціонерів. Вони опечатали всі кабінети, змінили на деяких приміщеннях замки і попросили всіх залишити місце роботи.
Грізна акція правоохоронців вразила хіба що відвертою демонстрацією сили, хоча загалом особливо нікого не здивувала. Ліквідація центру, який за свою довгу історію зачинявся лише на два роки під час німецької окупації, триває вже два місяці. Причому вивіска «Зачинено» на вході — не єдиний результат проведеної чиновниками «оптимізації», адже у результаті об’єднання залишилося без роботи 60 із 70 співробітників цього культурного закладу. Усім їм свого часу пропонували роботу в обласному організаційно–методичному Центрі культури і мистецтв, що нібито буде створено замість трьох ліквідованих. Але оскільки людям не показали ні штатного розкладу нової організації, ні списку посад, які вони можуть отримати, то більшість фахівців вирішили зареєструватися на біржі праці. «Поки що зовсім не зрозуміло, чим саме буде займатися новий центр, — каже тепер уже колишній директор ліквідованого закладу Володимир Гальперін. — І оскільки ніхто нічого не пояснив конкретно, люди побоялися, що згодом їх виженуть «за власним бажанням». Саме тому вони обрали статус безробітних».
Як «УМ» уже повідомляла, чиновники обласного управління культури і туризму вирішили об’єднати під одним дахом Харківський обласний центр народної творчості, Український культурний центр «Юність» та обласну художню галерею «Мистецтво Слобожанщини» ще на початку року. Але й понині не відомо, яке саме із престижних приміщень у центрі Харкова, де розташовувалися ліквідовані заклади, залишиться за новою організацією. Кажуть, що спочатку мають завершитися усі етапи ліквідаційного процесу, а вже потім будуть озвучені подробиці майбутньої реорганізації. Очевидним є поки лише те, що всі три заклади, котрі потрапили під ліквідацію, розміщуються в розкішних будинках і є надто привабливими для потенційних орендарів.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
