Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Кадр із мультфільму «Як князь Олег на Візантію ходив». (Фото надане організаторами фестивалю «Золота пектораль».)
Мультиплікаційний фільм «Як князь Олег на Візантію ходив», створений київською компанією «Арт–відео», — єдиний вітчизняний мультик про історію України. На початку червня на Міжнародному кінофестивалі «Золота пектораль» у Трускавці він отримав перемогу в номінації «Анімаційні фільми» і найвищу нагороду фестивалю. Творці мультика почали «малювати» наступний фільм «князівського» серіалу, проте не вірять у його прокатне майбутнє.
«Сама ідея мультфільму належить мені, — розподіває «УМ» керівник проектів студії «Арт–відео» Зоряна Занюк, — але втілив її в життя художник і режисер Сергій Гармаш. Після перемоги на фестивалі мультиком зацікавилися деякі українські канали, але поки що це лише одна десятихвилинна серія і як продукт для прокату вона не цікава. Тому ми плануємо створити серію з 11 мультфільмів, яка б охоплювала історію Київької Русі. Анімаційний серіал називатиметься «Історія України в постатях».
Головні герої першої «серії» — князь Олег та його найближче оточення, літописець Крук. Для того, щоб зробити мультик більш зрозумілим і цікавим дітям, персонажі–воїни іноді з’являються з несподіваними сучасними елементами, наприклад, з годинниками. А сам князь Олег постає в обрамленні актуальної дотепер теми збору податків. Їх повинні платити усі, вчасно, по совісті і без надміру, пропагує Рюрикович. Мультфільм яскравий, сучасний, iз гумором. А говорить він голосом львівського актора, директора театрального фестивалю «Золотий Лев» Ярослава Федоришина.
«Я раніше ніколи не працював з анімацією, — зізнається в телефонній розмові з «УМ» пан Федоришин. — Але мені дуже сподобалася ця ідея. Я навіть не знав, що мультфільм отримав «Золоту пектораль» на фестивалі, бо був у цей час на гастролях. Вважаю, що подібних мультфільмів в Україні потрібно багато. Я порадив би не тільки своїм дітям подивитися цей мультик, а й усім дорослим».
Як запевняє Зоряна Занюк, автори не ставили за мету «дати нашу відповідь» російським повнометражним мультфільмам на давньоруську тематику. «Для нас важливо донести до глядачів, передусім дітей та молоді, яскраві сторінки нашої історії, познайомити їх із постатями, які є справді знаковими, героїчними», — каже керівник проекту.
Щодо «світлого прокатного майбутнього» мультсеріалу, то пані Занюк у ньому сумнівається. «Комерційного успіху такий проект в Україні, на жаль, мати не може, — каже вона. — Зацікавленості влади у подальшому просуванні продукту патріотичного спрямування такого типу немає, та й отримати фінансування чи допомогу в створенні мультфільмів у нас дуже важко». Але, можливо, «Князь Олег» заживе популярності завдяки участі у фестивалях. Так, новий мульт уже запрошено на «Відкриту ніч», фестиваль короткометражного кіно, що стартує завтра у столиці.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>