Михайло Сендак не має наміру залишати крісло голови облради. (Фото ТРК «Люкс».)
Дієздатність Львівської обласної ради викликає все більше питань. Невирішених проблем на Львівщині дедалі більшає, а шансiв провести сесію ради меншє. Ситуація з облрадою, здається, уже зайшла в глухий кут.
Після того, як 30 березня через брак кворуму сесійне засідання не відбулося, керівництво ради вирішило провести сесію 27 травня. Перед тим, як скликати депутатів, голові облради Михайлові Сендаку та його соратникам з «Нашої України» потрібно було вмовити половину депутатського корпусу з'явитися в сесійний зал, щоб нарешті почати вирішувати нагальні проблеми області. Однак виглядає на те, що депутати з інших груп не поспішають відгукуватися на постійні прохання Сендака та «НУ» і надалі планують ігнорувати свої депутатські обов'язки.
Нагадаємо, що у Львівській облраді віддавна триває війна між її головою та представниками групи «Соціальна справедливість» (скорочено — «СС»), до якої в основному входять члени СДПУ(о) чи її прихильники. Цю «фракцію» очолює перший заступник голови Державної податкової адмiнiстрацiї, колишній голова ДПА Львівщини і брат глави Адміністрації Президента Сергій Медведчук. Останній, між іншим, пообіцяв, що за його допомоги до першого квітня Сендак піде у відставку. Однак члени «СС» не набрали достатньої кількості голосів для висловлення недовіри Сендаку. Тому було прийняте рішення ігнорувати сесійні засідання. Таким чином голові облради давали зрозуміти, що йому варто піти у відставку, оскільки лише за цієї умови депутати зберуться на сесію.
Однак Сендак з посади йти не збирається, а вирішувати проблеми області так чи інакше потрібно. 25 травня в прямому ефірі львівського держтелебачення Михайло Сендак вкотре закликав депутатів прийти на сесію. Він звернув увагу на те, що ряд районів області просто потерпають від бездіяльності облради, що не виконується інвестиційна програма Львівщини тощо. Голова облради також розповів, що наступного тижня відбудеться засідання президії, яку два тижні тому не вдалося провести через неявку керівників «СС».
Наразі є підстави вважати, що й наступного разу президія не зможе нічого вирішити, зокрема й призначити дату наступного сесійного засідання. За словами Сендака, депутати з «СС» та групи «Ділова Львівщина» вже проігнорували його запрошення на зустріч, пiд час якої він планував досягти з опонентами певного компромісу.
Заступник керівника групи «СС» Ігор Дума повідомив, що бойкотування президії триватиме, допоки Сендак залишатиметься на посаді голови Львівської обласної ради. Депутати Медведчука чекають, коли голова сам напише заяву, або коли до них приєднається ще з десяток депутатів, які б на позачерговій сесії висловили недовіру Сендаку. Але набрати потрібну кількість голосів опонентам голови облради буде важко, оскільки це, попри обіцянку Медведчука-молодшого, не вдалося зробити до цього часу.
Очевидно, не варто сподіватися на те, що в роботi сесії візьмуть «масовану» участь представники «Ділової Львівщини», значна частина яких приєдналися до бойкоту «СС». Керівник групи Михайло Брегін, який займає посаду начальника обласного відділу освіти, вважає, що замість того, щоб знаходити компроміс, Сендак ще більше загострює протистоння. Зокрема, він нагадав про минулу президію, на якій гостро порушували питання про депутатів-прогульників. Спочатку Михайло Сендак заявляв, що розблокувати роботу облради вдасться за допомогою її розпуску, тобто нових перевиборів. Але ці слова виявилися переконливими. Адже, як вже визнав сам Сендак, перед тим, як припиняти повноваження ради, суд має довести, що депутати не ходять на сесію без поважних причин. А в більшості депутатів на руках є потрібні довідки. Тож ситуація залишається безвихідною.
Попри все, керівництво ради ще покладає певну надію на спеціальну комісію Верховної Ради, яка має приїхати цього тижня до Львова і розібратись, що ж таки заважає заполітизованій Львівщині розвиватися.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
