В Україні вперше запроваджується лікарська резидентура за спеціальністю «нейрохірургія»
Уперше в історії української медичної освіти запроваджуєтья лікарська резидентура – новий етап післядипломного навчання для лікарів. >>
Кожен офісний працівник (крім тих, кому надзвичайно пощастило) бодай раз у житті мав «пекельний тиждень» або кілька днів, коли на роботі треба було не просто засиджуватися допізна, а мало не ночувати в кабінеті. Причому людина залишається практично прикутою до двох найважливіших для неї об’єктів у всесвіті: комп’ютера і телефона. Проект горить, терміни здачі минули ще вчора, клієнти не беруть трубку, інтернет «відрубається», комп’ютер зависає, клавіатура мало не димиться від швидкісного клацання, і саме тоді, коли найбільше поспішаєш, раз у раз виникають дрібні неприємності. У всій цій божевільні годі навіть на хвилину відірватися від стільця — не те що пообідати, навіть на туалет часу немає, терпиш до останнього, бо ж стовідсотково саме зараз, коли ти вийдеш із кабінету, пропустиш найважливіший дзвінок... А коли цейтнот минає, то ніби ніхто не прикручує ланцюгом до столу, але вставати і розминати м’язи все одно не хочеться. Поки перевіриш електронну пошту, проглянеш потрібні (по роботі) та цікаві (для себе) сайти, переробиш усе, що запланував, то незчуєшся, як і вечір настав. Нарешті ноги отримують інше навантаження — ідуть до ліфта, до машини, до під’їзду...
Лікарі кажуть, що такий спосіб життя дуже нагадує повільне самогубство. Оскільки останні дослідження довели: тривале сидіння скорочує життя офісних працівників у кілька разів, повідомляє агенція «Медлінкс». За даними дослідження Medical Coding, чоловіки, які проводять шість годин на день сидячи, на 20% більше схильні до ризику померти у молодому віці, а жінки — аж на 40%.
«Сидіння на місці не просто робить нас товстими, ледачими і слабкими, воно ще й забирає у нас роки життя», — попередили вчені.
Науковцi пояснюють, що поки людина сидить, у її організмі відбуваються некорисні процеси: електрична активність м’язів падає до нуля, спалювання калорій скорочується до однієї за хвилину, знижується вироблення ензимів, які синтезуються в клітинах і в багато разів прискорюють обмін речовин. Хребет зазнає постійного навантаження, виникає ризик різних викривлень. М’язи не тренуються, як і судини кровоносної системи. Тому люди з сидячою роботою схильні до захворювань серця удвічі більше за тих, хто змушений стояти або ходити.
Як стверджують дослідники, сучасна людина майже не замислюється над тим, як багато часу вона проводить, сидячи за столом — за комп’ютером, у розмовах по телефону. А тим часом стиль життя теперішніх гомо сапієнс став абсолютно сидячим: уперше в історії людства середній показник часу сидіння у світі досягає 9,5 години. Люди сидять довше, ніж сплять! Бо середньостатистична людина витрачає на сон близько семи годин...
Вчені попередили, що «білі комірці», які проводять більшу частину робочого часу за комп’ютером, починають відчувати проблеми зі здоров’ям уже через кілька років служби. «Якщо ви сидите більше шести годин на день, то маєте на 40% більше шансів померти через 15 років із моменту початку вашого сидячого життя», — резюмували медики.
Також фахівці розвінчали міф про те, що відвідування спортивної секції раз чи два на тиждень може компенсувати ту шкоду, якої людина зазнає під час занадто тривалого сидіння на роботі. Насправді врятувати здоров’я і продовжити роки може тільки зміна способу життя. «Аби жити довше і здоровіше, вам треба скоротити час сидіння до трьох годин на добу», — впевнені у Medical Coding.
Також лікарі рекомендують максимально скоротити час, який мешканці великих міст проводять сидячи поза офісом без великої необхідності.
Уперше в історії української медичної освіти запроваджуєтья лікарська резидентура – новий етап післядипломного навчання для лікарів. >>
Перший молекулярний атлас судинної системи в людському мозку із роздільною здатністю до клітини створила міжнародна група дослідників. >>
У Черкаському обласному кардіологічному центрі врятували 95-річну пацієнтку — пані Соломію. >>
Успішні операції по трансплантації нирок провели лікарі Інституту трансплантології імені Шалімова двом жінкам: 18-річній Наталії та 35-річній Юлії, які страждали серйозними захворюваннями нирок. >>
Про роль культури у пошуку нових методів реагування на психологічні травми війни - т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв обговорив з керівником відділу «Мистецтво та здоров’я» ВООЗ Крістофером Бейлі. >>
Літо — чудова пора для збирання трав на зиму, адже чай з них не лише зігріває, а й лікує. >>