Банкрутство Греції, а з ним і падіння курсу єдиної європейської валюти та посилення економічних проблем усієї єврозони, стало ще на крок ближчим. Міністри фінансів ЄС не змогли домовитися про заходи щодо порятунку країни від дефолту. На заваді стала розбіжність позицій Німеччини та Голландії з одного боку і європейського Центробанку та Франції — з другого.
Перші вважають, що постійні вливання у фінансову діру грецької економіки — це зло, і замість безперервно гасити борги Еллади перед кредиторами (які завищують відсотки і відверто спекулюють на скрутному становищі країни) треба порадити Афінам оголосити дефолт. Натомість другі виступають проти банкрутства партнерки по єврозоні, яке вочевидь потягне за собою й дефолти послаблених кризою Португалії, Іспанії та Ірландії. Французи та головний банк ЄС дотримуються думки, що Греція має почати переговори про обмін облігацій короткотермінової позики на папери з більш тривалим терміном погашення. А кредиторів слід задобрити «якими–небудь пільгами».
Борги Греції наразі становлять близько 330 мільярдів євро. 110–мільярдний кредит, який виділив Афінам торік Міжнародний валютний фонд, країні мало допоміг. Днями рейтингова агенція Standard&Poor’s знизила довгостроковий кредитний рейтинг Греції одразу на три сходинки — до рівня, що передує дефолту. Вище за грецьку тепер опинилися економіки Ямайки, Пакистану, Еквадору та ін. Раніше жодна держава єврозони не падала так низько. Далі — тільки банкрутство.
Грецька влада з такою оцінкою незгодна і вважає, що S&P недооцінює стабілізаційні зусилля Афін. Не оцінили їх і греки. Попри заклики прем’єр–міністра Георгіоса Папандреу трохи потерпіти заради своєї держави, населення не готове миритися з драконівськими антикризовими заходами. Позавчора профспілки вкотре оголосили загальнонаціональний страйк і вивели на вулиці тисячі людей, які були готові розгромити уряд і парламент, що саме почав розглядати пакет законів для «затягування пасків». У найближчі чотири роки Греції доведеться урізати видатки бюджету на 28 мільярдів євро, розпродати державної власності на 50 мільярдів, скоротити на чверть кількість держслужбовців (зарплати їм уже давно знизили), запровадити додаткові та підвищити наявні податки.
Виступаючи по ТБ після акцій протесту, які завершилися сутичками демонстрантів із поліцією, прем’єр Папандреу пообіцяв негайно провести серйозні перестановки в кабінеті міністрів. Наскільки радикальними будуть зміни в складі уряду, його глава не уточнив, але вчора вже почав звільняти перших міністрів.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
