Коли днями, гуляючи у парку Слави обласного центру після півночі, двоє приятелів–юнаків присіли на лавку перепочити, ніщо не віщувало небезпеки. Навіть після того як один із них, 18–річний Владислав, знічев’я почав переглядати список вхідних дзвінків на екрані свого «мобільника» й натрапив на незнайомий номер. Попри те, що годинник показував уже близько першої ночі, вирішив передзвонити. Абонент — справді незнайомий чоловік, з яким раніше ніде «не перетиналися», — не спав і відповів, але... Замість вибачень з обох боків пролунала нецензурщина, «присмачена» відвертими погрозами.
Співрозмовники, слово за слово, «завелися» настільки, що одразу ж домовилися зустрітися неподалік, біля приміщення автостанції, щоб «поговорити по–чоловічому». Той, кого нічний дзвінок «дістав» у власній квартирі, до тієї зустрічі «належно» підготувався: взяв із собою бійцівського пса–пітбуля та загорнутий у наволочку шматок металу.
Тепер уже «очне» знайомство розпочали з тих же таки словесних образ, після яких чолов’яга огрів Владислава згаданою залізякою по голові. Побачивши, що той упав, як підкошений, нападник розвернувся і пішов геть. На щастя, поруч був приятель потерпілого, котрий і викликав «швидку» та міліцію. Юнака привезли до найближчої лікарні без свідомості у вкрай тяжкому стані — з черепно–мозковою травмою, відкритим переломом скроневої кістки, струсом головного мозку...
Зрештою, випадковий дзвінок по мобільному телефону, який ледь не став для його ініціатора фатальним, за інформацією помічника начальника Київського райвідділу міліції м. Полтави Володимира Пасічка, допоміг правоохоронцям знайти і затримати пробийголову того ж дня. За умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень йому «світить» від п’яти до восьми років позбавлення волі.