Регулярно голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов годує громадськість заявами, від яких виникає переважно оскома, — припинити зведення торговельно–офісного багатоповерхового монстра для «Альянс–центру» над станцією метро «Театральна». Будівництво, попри це, не припиняється.
Росте, як після літнього дощу, і об’єкт у буферній зоні Софії Київської на вулиці Гончара, 17–23. Це відбувається попри висновки спеціально створеної комісії та Інституту геології, особливий статус території та вимоги ЮНЕСКО.
Тож «УМ» знову провела моніторинг цих скандальних будівництв, аби від публікацій оскома нарешті з’явилася й у чиновників, і вони спромоглися на щось дієве і адекватне. Крім того, у матеріалі йтиметься й про ще три «гарячі точки»: Андріївський узвіз, Контрактову площу та фундамент Десятинної церкви. Там теж планують влаштувати типове будівельне безчинство.
«Театральна». Будують на чужій землі
Те, що будівництво над станцією метро «Театральна» незаконне, підтверджує ціла купа документів профільних відомств, останній — із прокуратури, у якому йдеться, що 30 грудня 2010 року дозвіл на проведення будівельних робіт опротестовано, а інспекцією 10 січня його скасовано.
Крім цього, від часу останньої публікації «УМ», у якій ішлося про це будівництво, Київський апеляційний господарський суд забрав земельну ділянку в «Альянс–центру». «Зараз вона у комунальній власності, — говорить активістка Наталя Мусієнко. — На сьогодні у забудовника немає цієї землі. Крім того, міжвідомча урядова комісія, що працювала за дорученням Президента та Прем’єра, винесла вердикт — демонтувати. Є ще один документ: 20 травня столична комісія Державної архітектурно–будівельної інспекції видала припис про негайну зупинку будівництва. Величезну роботу провели й активісти: і на хабар для Попова збирали (до речі, гроші так і не віддали, бо голова КМДА з’їхав із попередньої домівки. — Авт.), і акцію «Інформуй Президента про забудову» провели... Реакції від КМДА чи Президента немає, будівництво триває. Уже майже перекрили дах, а міліція на наші виклики заявляє: це «консервація». Про консервацію повідомляє й нова табличка на паркані будмайданчика.
Гончара, 17–23. Список порушень — на шість сторінок
За словами активістки ініціативи «Кияни проти руйнації» Ірини Нікіфорової, будівельні роботи на Гончара, 17–23 ведуть «стахановськими» темпами. У той же час керівник Державної служби охорони національної культурної спадщини Андрій Вінграновський наполягає, що територія Софії до ЮНЕСКО не має жодного стосунку і ніякої цінності не становить.
«Такий парадокс: чиновники, які мають охороняти нашу культурну спадщину, виступають на боці забудовника, — зазначає пані Ірина і додає: — Міжвідомча комісія, яка перевіряла законність будівництва, на шести сторінках виклала перелік виявлених порушень. Але їх могло бути і більше, просто до її складу, крім представників громадськості (які на диво туди потрапили), ввійшли ті чиновники, які й видавали незаконні дозволи. Ну маємо ми цей висновок, і що? Рішення комісії досі не підписав начальник Головного управління містобудування, архітектури, капітального будівництва та житлового забезпечення Михайло Кучук».
Ірина Нікіфорова зазначає, що тимчасового затишшя на будмайданчику слід чекати під час наступного засідання ЮНЕСКО — так відбувається традиційно, бо виникає загроза включення Печерської лаври і Софії Київської до «чорного списку» пам’яток історії і культури через забудову буферних зон біля них.
Андріївський узвіз. Третину продано
«Ми провели громадську інвентаризацію, такий собі громадський аудит Андріївського узвозу. І виявили наступне: третина будинків уже зараз перебуває у приватній власності, — розповідає координатор ініціативи «Збережи старий Київ» Ігор Луценко. — Ці будівлі охороняють агресивні найманці, вони навіть не дозволяють фотографувати іноземним туристам ці об’єкти».
За словами Ігоря, викуплені будинки — у напівзруйнованому стані, а яким чином їх продали, невідомо. Дві третини будинків — у комунальній або державній власності, — і збереглися краще.
«Справжня небезпека в тому, що в недалекому майбутньому профіль Андріївського узвозу може кардинально змінитися, — доповнює депутат Київради Олександр Бригинець. — Подільська адміністрація «загорілася» витратити більш як 200 мільйонів на реконструкцію його комунікацій. Але ми дістали схему проекту забудови Андріївського, і вона передбачає зведення кількох великих споруд. Одну із них — 11–поверховий готель — заплановано на пустирі, трохи вище колишньої галереї гончарів. Мені здається, що взялися за комунікації через те, що теперішня мережа не може забезпечити функціонування цих об’єктів. Припускаю, що саме з цієї причини не можуть відкрити й інший готель — у Замку Річарда. Тобто місто за свій рахунок проведе нові комунікації для вирішення проблем забудовників. Є й інша проблема — «мафізація». З Володимирської вулиці стаціонарні кіоски з матрьошками підтягуються до Андріївського узвозу. Тобто тут торгуватимуть перекупники, а місця художникам, яких і без того не так багато на Андріївському, не буде».
Контрактова площа. Буде супермаркет
«Контрактова площа перебуває у складі заповідника «Стародавній Київ», це пам’ятка археології «Культурний шар Подолу» і, згідно з нормативними актами, всі будівельні роботи мають бути обґрунтованими, попередньо проведені археологічні розкопки. Наскільки мені відомо, розкопок там не планують, а от проект забудови Контрактової вже є, — говорить Тарас Пушкар, представник громадської організації «Простір свободи». — От тільки назвали це не будівництвом, а реконструкцією».
За словами Тараса, Київська міськдержадміністрація виношувала плани забудови Контрактової ще в 2009 році, у серпні видавши відповідне розпорядження. «Сам проект розробили в 2010–му. Він передбачає відновлення комплексу Гесте (якого на Контрактовій ніколи не було — позаминулого століття його хотіли звести, але громадськість виступила проти), зведення ратуші та перенесення пам’ятника Сковороді. Ми переконані, що комплекс Гесте — це замаскований торговельний центр. Адже компанія, яка виграла тендер, уже позбавила киян садиби Казимира Малевича та звела триповерхову надбудову на Володимирській, 4».
Тарас Пушкар говорить, що хоч його громадська організація отримала офіційні відповіді від Подільської райдержадміністрації та Управління екології КМДА, в яких зазначено, що Сковороду чіпати не будуть, а будівельні роботи не почнуть раніше 2012 року, питання треба тримати на громадському контролі.
Десятинна церква. «Візантійська» забудова
На «Десятинці» хоч поки що теж не будують, проте головні ініціатори забудови — УПЦ МП, які «застовпили» територію дерев’яною капличкою з монастирем — почуваються досить впевнено, зважаючи на лояльну бездіяльність як київської влади, так і правоохоронних органів.
А Ігор Луценко говорить і про інших друзів церковників — дирекцію Музею історії України. «Біля Десятинної церкви ми провели кілька акцій, зробили дві експозиції, в яких намагалися показати, що хотіли би бачити на території не гігантський храм, а музей під склом... Однак за вказівкою Павла Дорошенка, заступника директора Історичного музею, експозиції знищили працівники», — говорить Ігор. Депутат Київради Бригинець додає: «Наскільки мені відомо, і електрострум монахи отримують саме з Історичного музею. Проте я можу помилятися... Тому я надіслав запити в Міністерство надзвичайних ситуацій та в Київенерго, щоб провели перевірку. Якщо припущення підтвердяться — звернуся в Мінкультури і до дирекції музею, аби вони пояснили таку дружбу з УПЦ МП».
За словами активістки Ірини Нікіфорової, у разі будівництва на фундаментах Десятинної церкви буде порушено, крім українського законодавства, чотири міжнародні хартії і конвенції. «Фахівці виступають за музеєфікацію, але це поняття для чиновників абстрактне і може по–різному трактуватися, — говорить пані Ірина. — Конкретності такі речі набувають тоді, коли чиновник домовляється із забудовником, і часто мають місце підміни понять».
Доктор історичних наук Сергій Білокінь, аналізуючи ситуацію iз забудовою давнього Києва, підсумовує: «Коли вовтузяться дрібні персонажі, ЮНЕСКО щоразу погрожує Києву викресленням зі списку охоронних об’єктів. Чи сприятиме це їхній охороні? Аж ніяк. Доля наших святинь не в руках ЮНЕСКО, а в наших. Диким людям здається, що замість стародавніх Софії і Лаври, що завдають стільки клопоту, вони побудують нові. Мовляв, «будуть ще кращі». Диким людям невтямки, що вони роблять замахи на святині нашої цивілізації».
