Архів у бідоні

Сховані в лісі повстанські документи, які зберігалися в бідоні для молока, знайшов мешканець одного із львівських сіл два тижні тому. Позавчора цей архів перевезли до музею «Тюрма на Лонцького», директора якого Руслана Забілого, нагадаємо, «маринували» в СБУ в «архівних справах». Передані матеріали увійдуть до сховища Центру досліджень визвольного руху. Як каже Руслан Забілий, за попередніми оцінками, це документи одного з районних проводів ОУН Пустомитівщини за 1948—1951 рр.

Комплекс складається з інформаційних звітів, писаних від руки, підпільних видань ОУН, таких як листівки, журнал «Ідея і чин», також «квитів» (розписок про отримання повстанцями від селян матеріальних речей та продуктів в обмін на підпільні гроші — бофони) та інших документів». За словами науковця, бідон трохи прогнив, тож частина документів втрачена, а решта — в задовільному стані, але потребує реставрації, оскільки є крихкою. На думку Руслана Забілого, «найцікавiшою в знахідці є серія із чотирьох бофонів на Великодню тематику, номіналами п’ять та двадцять карбованців, які були досі не відомі та не каталогізовані. Бофони, нагадаємо, були такими собі грошовими одиницями УПА, які приймалися і цивільним населенням. Після реставрації всі документи буде переведено в цифровий формат, а найцікавіші — експонуватимуть у музеї.

Як розповів «УМ» директор галузевого архіву СБУ часів президентства Віктора Ющенка Володимир В’ятрович, найважливіше, що знахідка потрапила не на чорний ринок історичних артефактів, а до науковців. Як припускає історик, на Західній Україні у різних сховках могло зберегтися ще чимало унікальних повстанських архівів. «Дуже важливо спільними зусиллями зупинити діяльність «чорних археологів», адже кожна така знахідка є унікальною», — каже В’ятрович. За його словами, документи зі знайденого архіву були передані цілісно, без жодних виїмок; єдиним проханням місцевого мешканця було збереження у таємниці його села, мовляв, у разі розголошення все в околицях, включно з городами, перекопають.

За інформацією «УМ», найбільше зараз бракує відпрацьованого зв’язку на місцях — між «наукою і селом», адже найсумліннішими і найбільш продуктивними археологами є звичайні селяни, котрі часто випадково натрапляють на повстанські реліквії, свого часу ретельно сховані.

Нагадаємо, нещодавно було створено комісію Львівської обласної ради з вивчення діяльності «чорних копачів». Поштовхом до її створення стало інтернет–повідомлення про продаж унікального повстанського архіву, а також наруга над воєнними похованнями І та ІІ Світових воєн. Щоправда, зупинити роботу мародерів «сувенірного фронту» може лише чітка співпраця між науковцями і правоохоронцями, але її, радше всього, за нової влади очікувати годі.