Загін релігійного спецпризначення

Учора ні світ ні зоря відбувся черговий напад на СвятоМиколаївський (Чорнобильський) храм, що на столичній Татарці. Як повідомив «УМ» громадський діяч Микола Коханівський, відомий загалу як «той націоналіст, що розбив Леніну голову», кілька «козачків» крутилися біля храму ще вдосвіта — о 5.30, менш ніж за годину до них «підтяглася» решта, що до того «гуляла в парку».

«Їх було близько сорока чоловіків міцної статури. Частина з них — ті самі, що навідувалися і в неділю, — розповідає очевидець. — Шестеро з них підійшли до входу, кувалдою збили замок, намагалися вибити двері. Двоє наших хлопців вступили в конфлікт із нападниками, але скоро приїхала міліція — ми завчасно її викликали, бо знали, до чого йде. Одного чи двох зловмисників затримали».

Коханівський упевнений, що насилає «бійців» на Чорнобильську церкву УПЦ Московського патріархату. «У цьому немає сумнівів, бо нападають ті самі, хто це коїв і два роки тому, коли тільки починався конфлікт за храм між конфесіями», — зазначає Микола. До речі, після обіду в Шевченківському райуправлінні міліції «УМ» повідомили, що затриманих одразу й відпустили, а сутички, на погляд правоохоронців, не було: «Це невеличке непорозуміння, проводиться перевірка».

Інший захисник храму, голова Київської організації УНАУНСО Ігор Мазур, припускає, що УПЦ МП має потужний силовий підрозділ, який і виконує «чорну роботу» із захоплення храмів. Адже людей, які вступають у сутички, упізнати вже нескладно: мовляв, чоловік зі шрамом на обличчі, який штовхав людей біля Десятинної церкви, схожий на одного із нападників на Чорнобильську церкву.

Уже опівдні настоятель СвятоМиколаївського храму отець Іван та кілька активістів поїхали до Патріарха Київського і всієї Руси­України Філарета, аби узгодити подальші дії. Біля храму на всяк випадок залишили на сторожі частину громадської охорони. «Потрібно посилюватися за рахунок громадських активістів та студентів, про це й будемо говорити з Філаретом, — каже Микола Коханівський. — Сподіваємося, що він благословить нашу ініціативу, бо духовна підтримка нам дуже важлива. І взагалі, треба, щоб ми отримали статус офіційних охоронців храму».

Нагадаємо, СвятоМиколаївський храм давно є об’єктом ворожнечі між Київським і Московським патріархатами. Коли церкву тільки почали зводити, її освятив Філарет, але згодом УПЦ МП заявила про свої права на храм. «Унсовець» Ігор Мазур зазначає, що гроші використали державні, і за Президента Ющенка ні в кого не виникало сумнівів, що там проводитиме служби Київський патріархат. Вектори змінилися після приходу до влади Януковича — буцімто колишній голова Шевченківської РДА Віктор Пилипишин «став загравати з Московським патріархатом і «заднім числом» підписав папери, що кошти належали УПЦ МП».

Настоятель храму отець Іван додає: «Кошти на будівництво виділила Шевченківська рай­адміністрація. А Фонд Єлизавети Романової, з якого, як нібито вдалося з’ясувати, насправді виділили кошти, було створено лише 2008 року в Ростові. Але ж уже у 2006 році основні роботи з будівництва було завершено! Тому зазіхання Московського патріархату нічим не обґрунтовані. І вони діють обманним шляхом».

Уже з місяць на варті храму, крім «офіційного охоронця», щоночі стояло двоєтроє громадських активістів, а з минулої неділі, коли невідомі влаштували бійку, добровільних помічників стало ще більше. Громадські охоронці розповідають, що в разі потреби викликають на допомогу додаткові сили з допомогою мобільного та через мережі «Вконтакте» та Facebook, і небайдужих завжди знаходиться вдосталь. Інша можлива сторона конфлікту (в особі прессекретаря УПЦ МП Георгія Коваленка) від коментарів для «УМ» із приводу подій на Татарці утрималася. n