Музика в екзилі

Музика в екзилі

Пригадую, як ще кілька років тому в інтерв’ю «УМ» білоруси з «Ляпіса» Сергій Міхалок та Павло Булатников заявляли про свою аполітичність і неможливість конфлікту між ними та бацькою. Проте часи міняються. Розширивши пісенний лексикон за рахунок простих сентенцій типу «Білорусь» i «свобода», група, що раніше не турбувала рідну владу своїми «Когда яблони цветут», відразу потрапила у неофіційний «чорний список». «Чорна мітка» в кар’єрі музикантів проявилася навесні, коли в Мінську, Могильові й Гомелі організатори без зрозумілих пояснень відмінили раніше заплановані концерти. Оскільки Білорусь випала з концертного туру «Ляпісів» на підтримку їхнього останнього альбому «Веселые картинки», їхні фани їздять за музикантами країнами ближнього зарубіжжя. Так було на концерті у Чернігові цієї неділі: офіційний сайт гурту заздалегідь повідомляв про можливість транспортувати меломанів із Мінська та Гомеля до України.

«Гадом» буду!

«Гадом» буду!

Тепер розумієш: таке до снаги лише «Братам Гадюкіним». Минулої п’ятниці знаменитий гурт зібрав на одній сцені майже всіх передовиків української рок–музики (втім не тільки року, й не лише українського). Музиканти мали за честь наслідувати «Гадів», тому охоче відгукнулися на заклик організаторів: для багатьох виконавців «Гадюкіни» були кумирами, а на когось іще й здійснили визначальний творчий вплив... Годі уявити інший гурт, який міг би зібрати таку тусовку, крім «Братів».

Всі статті рубрики