За статистикою, на вітчизняних телеекранах показують лише 8 відсотків програм для дітей. Для порівняння, у розвинутих країнах цей показник — не менше 15 відсотків. До того ж наші телемовники часто намагаються замінити повноцінні дитячі передачі серіалами та мультфільмами іноземного виробництва не найкращого змісту. У цивілізованому світі є дитячі канали, виробництво телепроектів заохочується державою. У нас на окремих «кнопках» для дітей або немає нічого, або показують такі передачі переважно з 4–ї до 7–ї ранку. Хто з дітей дивиться у цей час телевізор?! Є, щоправда, єдиний україномовний канал «Малятко ТV». Але ніяких преференцій з боку держави він не має. І не всі глядачі мають до нього доступ, бо канал супутниковий.
Обсяг дитячого мовлення зменшився і в регіонах, зазначила заступник голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Лариса Мудрак на засіданні «круглого столу» «Чи все найкраще — дітям?», організованому регуляторним органом.
«Як зізнаються малолітні злочинці, 50 відсотків убивств вони скоїли під впливом телесеріалів, — таку жахливу статистику оприлюднив начальник управління кримінальної міліції у справах дітей Міністерства внутрішніх справ Григорій Якименко. — Мовляв, на екрані показують, як зростає авторитет так званого героя, коли він ламає щелепи, викручує ноги, врешті–решт, позбавляє людину життя. А чим ми гірші? Тож наслідували його приклад, бо для нас він був — за взірець...»
«Школярі просто «ковтають» іноземні серіали, а після їх перегляду користуються своєрідною лексикою, — продовжила обговорення актуальної теми член Громадської ради при Нацраді, тележурналіст Анжеліка Рудницька. — Ми втрачаємо українське слово, руйнуються національні цінності. Біда, але в нас немає своїх, вітчизняних героїв на телебаченні! Безкінечні розмови про секс, жертви, що чуємо з серіалів — чи не найголовніший сенс у житті. І діти вимальовують схеми поведінки під впливом цих передач».
До обговорення, яким має бути дитяче мовлення, треба запросити школярів, вважає заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту Борис Жебровський. «Я не раз спілкувався з цього приводу зі старшокласниками, і вони зізнавалися, що відчувають психологічний дискомфорт після перегляду багатьох не лише серіалів, а й програм для дітей. До слова, проаналізуйте передачі, які ведуть самі діти. Здебільшого пафосний, неприродний тон, гра на публіку... Я вважаю, що фраза «не подобається — вимкни телевізор» — неправильна. Телебачення повинно розвивати критичне мислення. Інша річ, наше завдання — розробити спільну державну стратегію виховання підростаючого покоління, у якій ключове місце має бути відведене розвитку дитячого кіно і телебачення».
Учасники «круглого столу» «Чи все найкраще — дітям?» ухвали резолюцію та звернення до телерадіоорганізацій і вищих державних органів України, в яких,зокрема, запропонували створити спеціалізовані канали мовлення, законодавчо врегулювати критерії дитячих програм і передач з урахуванням різних вікових категорій.