Феміда без емоцій

02.06.2011

Підсудний екс–глава МВС Юрій Луценко безуспішно наполягає на тому, щоб його справу розглядав винятково суд присяжних. Ухвалення закону про суди присяжних бажає і екс–Прем’єр Юлія Тимошенко, яка є підозрюваною у кількох кримінальних справах. Мовляв, право безпосередньої участі народу в правосудді через присяжних закріплено у статтях 124, 127 та 129 Конституції України. Але роками Верховна Рада так і не спромоглася внести необхідні зміни до Кримінально–процесуального кодексу.

 

Підозрювані та обвинувачувані з числа колишніх урядовців не впевнені у незаангажованості нинішніх служителів вітчизняної Феміди, а справи, порушені проти них слідчими Генпрокуратури, вважають сфальсифікованими. Єдиним порятунком для своєї майбутньої політичної кар’єри (на якій може поставити хрест навіть умовна судимість) і Луценко, і Тимошенко вважають справедливий суд присяжних, не підконтрольний владі. Нещодавно народні депутати Сергій Власенко (БЮТ) та Геннадій Москаль («НУНС») ініціювали та зареєстрували у ВР законопроект «Про суд присяжних в Україні».

У проекті обранці від опозиції визначили правові засади організації суду присяжних, вказали на статус присяжного, порядок його обрання, звільнення, принципи діяльності суду присяжних в України, виборів присяжних, гарантії їх незалежності і недоторканності та інші питання, пов’язані з діяльністю суду присяжних тощо. Автори передбачають, що розгляд кримінальних справ судом присяжних проводитиметься у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ та апеляційними судами областей, міст Києва і Севастополя та Апеляційного суду Автономної Республіки Крим.

Присяжними можуть бути обрані лише несудимі, психічно здорові громадяни України, яким виповнилося 35 років, які постійно проживають на території України протягом останніх п’яти років, вільно володіють державною мовою, мають місце роботи або постійний заробіток. Пропонується встановити, що присяжних не будуть призначати на посаду ні Президент, ні парламент, їх обиратиме народ на прямих виборах.

Тож учора опозиція під куполом ВР вимагала негайно розглянути у парламенті законопроект про суд присяжних. Із парламентської трибуни БЮТівець Роман Забзалюк ще й оголосив вимогу скасувати ухвалений новою владою у минулому році Закон «Про судоустрій та статус суддів», який, на його думку, «зробив Феміду заручницею влади». Фракцію БЮТ у цьому питанні підтримує і фракція «НУНС». На думку голови фракції Миколи Мартиненка, суд присяжних стане запобіжником від прийняття ганебних для України судових рішень.

«Система колегії присяжних протягом десятиліть і століть довела свою ефективність у США, Великій Британії, Канаді, Швейцарії, Франції та багатьох інших державах», — наголошує пан Мартиненко.

Натомість владу вочевидь не влаштовує запровадження суду присяжних. Так, міністр юстиції Олександр Лавринович називає проблематичними такі перспективи. «Суди присяжних є в невеликій кількості країн з достатньо високим загальним рівнем культури, складовою частиною якої є правова культура, — цитує міністра його прес–служба. — Для нашого суспільства це передчасно. Адже це суд не стільки права, скільки емоцій».

Міністр юстиції також скептично висловився щодо можливості запровадження в Україні інституту виборності суддів, який існує, зокрема, у таких країнах, як США та Швейцарія. Пан Лавринович вважає, що, якби судді обиралися громадянами, це не покращило би роботу вітчизняної судової влади. «Уявіть: є кілька кандидатів з юридичною освітою, які бажають стати суддями. Вони повинні вести виборчу кампанію. Виборча кампанія за своєю природою — винятково політична. І необхідно заробити симпатію тих, хто буде голосувати. Для цього потрібні ресурси. Той, хто буде таким чином йти на суддівську посаду, в наших українських умовах апріорі залежатиме від джерела фінансування», — каже міністр юстиції, але при цьому жодним словом не згадує основний закон — Конституцію, яким суд присяжних передбачено ще п’ятнадцять років тому.

Тож не дивно, що вчора Верховна Рада вiдмовилася включити законопроект депутатiв Власенка i Москаля до порядку денного. Низка нардепiв вiд опозицiї вже збирається звернутися до Вищого адмiнiстративного суду з позовом щодо бездiяльностi парламенту i Президента з приводу неухвалення закону про суд присяжних.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>