Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
«Швейк» Петрович Юра «осів» у скверику біля свого театру. (Фото Юрія САПОЖНІКОВА.)
Засновника Театру імені Франка Гната Юру скульптори Володимир та Олексій Чепелики вирішили увіковічнити у ролі Швейка. І цим рішенням влучили у самісіньку «десятку». Спектаклем «Бравий солдат Швейк», який iз 1928 по 1935 роки витримав понад 400 показів, Гнат Юра розпочав відлік своїм найсміливішим театральним роботам. «Я розумів, що Швейк не бунтар і не протестант... проте він знищує цей порядок своїм геніальним ідіотизмом... його так званий ідіотизм — це тільки умовність, тільки маска, одягнута на розумне і хитре обличчя», — так відгукувався про свого героя Гнат Петрович. Ці слова почули Чепелики. І ось кругленький, кумедний, а водночас такий «собі на умі» «Швейк» Петрович Юра стоїть навпроти свого театру, неподалік від лавочки у сквері, на якій сидить ще один легендарний «франківець» Микола Яковченко.
«Знімаю капелюха, Гнате Петровичу, — вигукнув на відкритті пам’ятника наступник Юри Богдан Ступка. — Я вас бачив у цій ролі — ви були неперевершені! Це ж треба було стільки років обдурювати радянську владу і вести театр до європейської культури... Ми продовжуємо ваші традиції».
Тих, хто міг порівняти пам'ятник і «оригінал», на церемонії відкриття зібралося чимало. Народна артистка Галина Яблонська розповіла, що її в трупу театру приймав сам Юра, а потім вони працювали в кількох виставах. Син Юри, Юрій Гнатович, поділився своїми дитячими спогадами. Звучав і голос самого Гната Петровича, який читав «Якби ви знали, паничі...» Шевченка. Улюблену пісню Юри «Місяць на небі» виконали актори Театру ім. Франка. А ведучий церемонії Олексій Богданович подбав про необхідну в таких випадках легенду: «Якщо підійти до пам’ятника і потерти бляху на ремені — моментально додається удача, наснага і талант».
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>