Навколо Десятинної церкви знову розгорівся черговий скандал. Позавчора пізно ввечері поблизу фундаменту першого кам’яного храму Київської Русі з’явилися будівельні вагончики. На ранок ЗМІ поширили повідомлення народного депутата Святослава Олійника, який запевняв, що 25 травня близько 23–ї години до Десятинної прибуло шість вантажівок, з яких кран вивантажив металеві тимчасові споруди. Події відбувалися у присутності міліції, яка ніяк цьому не заважала. Більше того, як повідомив нардеп, один із працівників–«вивантажувальників» напав на перехожого, який спробував сфотографувати цей процес, а піп, що вийшов із розташованої поруч каплички УПЦ МП, пояснив: усе, що відбувається, пов’язано з підготовкою до будівництва нової церкви Богородиці.
«Як мученики страждали за Христа...»
Учора ближче до полудня на місце подій прибули громадські активісти, археологи, депутат Київради Олександр Бригинець та журналісти. Справді, як виявилося, за невеликою дерев’яною церквою Московського патріархату (між іншим, встановленою тут незаконно) стоять невеликі металеві споруди, схожі на ті, в яких живуть «працівники кельми» під час будівництва.
Певний час телевізійникам довелося виманювати священиків надвір, аби отримати хоч якісь пояснення — ті саме проводили службу. І врешті двоє чоловіків у рясах вийшли з каплички і мовчки попрямували до воріт огорожі Десятинної, встановленої ще 2005 року, коли починалися останні археологічні розкопки. Один із них дістав ключа. Це одразу збентежило депутата Київради Бригинця, який почав телефонувати в Інститут археології. І з’ясував, що ключів від замка, встановленого археологами, церковникам УПЦ МП ніхто не передавав. «Таким чином, якщо у священиків є ключ, він отриманий у незаконний спосіб. Сподіваюся, це фіксується, й Інститут археології зможе подати до суду», — одразу озвучував почуте.
У відповідь на це заговорили й люди у рясах: «Як у перші часи апостольські мученики страждали за Христа, так і зараз, є люди, які противляться церковному відродженню. Ми не будемо заходити і піддаватися на провокації...» — мовив той, що пізніше назвався ієромонахом Мелхіседеком.
«Общіє» вагончики й фундамент на межі руйнації
На логічне запитання журналіста «УМ», звідки у церковників узялася копія ключа археологів, прозвучала феноменальна відповідь: «В апостола Петра був ключ від раю. Тепер перед нами теж ворота раю, тільки в духовному сенсі».
Інший священик додав, що МП тут просто хоче «навести порядок». Розмова відверто не клеїлася, остання спроба журналістів довідатися, звідки ключ, закінчилася в дусі «не побажай зла ближньому своєму», і «лукавство — гріх». А на питання, звідки взялися вагончики і чи це замовлення церкви, пан Мелхіседек заявив: «Общіє».
Далі на місце подій приїхав один з археологів, який працював на Десятинній упродовж п’яти років, Віталій Козюба, і ворота таки відчинив. «Археологічним» ключем. Провівши журналістів на територію Десятинної, він наголосив на необхідності термінової музеєфікації території: «Тут є стародавній фундамент, якщо його не накрити — його буде знищено. Причому нищення відбувається щодня — через вивітрювання, сонце чи дощі. Ми частину фундаментів засипали, бо вони зникли б буквально за рік. Крім того, багато ділянок тут не досліджено через обмежене фінансування і наші фізичні та технічні можливості. Будувати тут щось нове — це дурниця. Загальновідомо, що ніхто не знає, як Десятинна церква виглядала».
Після такої короткої екскурсії натовп почав розсіюватися. Олександр Бригинець заявив, що обов’язково видасть своє звернення до Попова, прокуратури та Президента, в якому вимагатиме з’ясувати ситуацію і прибрати незаконно встановлені об’єкти в районі церкви.
Нагадаємо, досі невідомо, яка доля чекає на рештки фундаменту Десятинної церкви. Адже в конкурсі, організованому КМДА, перемогли два проекти–концепції забудови території. Перший передбачає накриття фундаменту склом і єдину невеличку капличку біля Пейзажної алеї (автор Андрій Миргородський). Інший — розроблений, за свідченням Олександра Бригинця, працівницею Лаври Ольгою Кругляк — будівництво величезного середньовічного храму. Сама ідея звести тут храм повністю не відповідає назві конкурсу — «консервація та музеєфікація території».