Декларація відкритості

Закон про доступ до публічної інформації, який набув чинності два тижні тому, змусив багатьох чиновників нервувати. Державна система стала чутливішою до запитів журналістів і звичайних громадян: останні отримали більше прав у доступі до відомостей про державних мужів, що можуть становити суспільний інтерес. Але значний опір із боку політикуму таки є. Зокрема, свої декларації погодилося оприлюднити лише 46 народних депутатів — кожен десятий.

Кампанію «полювання» за депутатськими деклараціями проводить журналістський рух «Стоп цензурі!» (ініціативу підтримали рух «Відсіч» і організація «Новий громадянин»). Працівники мас–медіа надіслали 450 запитів до кожного депутата із проханням задекларувати прибутки. За законом, парламентарії мали п’ять днів для відповіді. Але норми законодавства виконали далеко не всі. 32 нардепи відповідь прислали, але без цифр — порадили звернутися до апарату Верховної Ради. Секретаріат парламенту (у відповіді на інший запит) обіцяв надати інформацію, але попросив дати йому додаткові два тижні для підготовки повної відповіді.

Серед тих, хто надав декларації, найбільше депутатів із «НУНС» і БЮТ. Але не всі опозиціонери поставилися прихильно до нового закону та вимоги журналістів. Зокрема, соратник Юрія Луценка Геннадій Москаль написав активістам, що вони перетворили закон «на клоунаду». «Народного самооборонця» обурило, що аналогічні запити він одержав від 50 організацій. «Якщо організації вирішили покепкувати наді мною, то я відповідаю тільки у спосіб, визначений Конституцією», — обурюється Москаль. І аргументує: закон про статус народного депутата не зобов’язує друкувати декларації у ЗМІ.

«Депутати ніколи цього не робили, — оцінює відкритість нардепів координатор «Нового громадянина» Світлана Заліщук у коментарі «УМ». — Закон можна по–різному трактувати, чи повинен депутат надавати декларацію, чи ні... Громадськість відразу оцінить, чи хоче він щось приховати. Ми звернулися до апарату із проханням надати всі 450 декларацій. Якщо це трапиться — це буде безпрецедентна подія!»

За оцінкою Світлани, «машина зрушила з місця». Як приклад позитивного впливу закону вона називає оприлюднення в пресі переліку осіб, які отримали державні дачі на території Конча–Заспи. «Журналісти довго намагалися дістати ці документи. Це стало можливим лише після ухвалення закону», — коментує Заліщук.

Для того щоб закон запрацював на повну силу, треба внести зміни до низки інших документів. «Не всюди готові до нового закону. У багатьох органах влади ще не утворено департаментів, які мають реагувати на звернення громадян, не визначено конкретних осіб, які мають цим займатися. Багато де навіть не чули про такий закон, — зазначає Світлана Заліщук. — Але в багатьох органах влади усе–таки є бажання реалізовувати закон. За приклад можу поставити адміністрацію Президента: Віктор Янукович визначив главу АП відповідальним за виконання закону, а на інтернет–сторінці глави держави є спеціальний розділ, присвячений зверненням громадян. Це добрий приклад на центральному рівні».

Водночас представники державної машини не у захваті від «відкритих» норм закону. Голова одного з парламентських комітетів зізнався «УМ», що його офіс завалюють запитами. «Якби ж то питали про серйозні речі — іноді пишуть відверті дурниці. А ти на кожен запит мусиш писати відповідь!.. У мене якраз з’явилася вакансія — але ніхто не хоче йти, не погоджується працювати з горою цих листів», — каже нардеп, представник Партії регіонів. На питання, чому ж головний «регіонал», Віктор Янукович, висловлює підтримку законові, співрозмовник «УМ» каже: «Це вимога Європи».

Невдоволені політики намагалися відкласти запровадження закону, пропонували змінити окремі норми. Світлана Заліщук зазначає, що певний ризик перегляду все ще існує. «З боку народних депутатів від опозиції, і навіть депутатів коаліції, котрі розробляли цей закон, ми отримали запевнення, що вони не допустять ревізії. Окрім того, є запевнення з боку представників адміністрації Президента. Хотілось би вірити, що це заяви від щирого серця», — каже Світлана. На її думку, громадськість і журналісти не пробачили би владі такий відступ.

КОЛІЗІЯ

Одним із політиків, за яким значиться держдача у Кончi–Заспі, є Арсеній Яценюк. Його прізвище — у списку привілейованих мешканців, що у відповідь на журналістський запит надала адміністрація Президента. Арсеній Петрович виступив зі спростуваннями й навіть їздив у Кончу–Заспу подивитися на приписуваний йому будинок. Виявилося, що Яценюк «не прописаний» у мальовничій місцині під Києвом. Водночас «Українська правда» надіслала до АП ще низку запитів й довідалася: представники команди Яценюка 2008 року таки зверталися до Державного управління справами з проханнями виділити маєток на території Кончi–Заспи.