Максим Голосний.
Село Єлизаветівка у Петриківському районі, розташоване всього за сiм кілометрів від Дніпродзержинська і за 35 кiлометрiв від Дніпропетровська, привернуло всеукраїнську увагу в лютому нинішнього року. Тоді неабиякий резонанс викликала раптова смерть 30–річного місцевого жителя Олексія Ковальова...
Як уже писала наша газета, життя молодого чоловiка, який захлинувся внаслідок нападу епілепсії, можна було б урятувати, якби вчасно прибула за викликом машина швидкої допомоги. Але медики з райцентру до Єлизаветівки не виїхали взагалі, немовби посилаючись на брак бензину. Інша версія — пальне було, а трагедія стала наслідком недбалості людей у білих халатах. Саме такої думки дотримуються і в прокуратурі Дніпропетровської області.
Як би там не було, з цього приводу порушено кримінальну справу. І хоч пізніше позбулися своїх посад голова Петриківської райдержадміністрації та головний лікар Центральної районної лікарні, спершу чи не найголовнішим винуватцем визначили 70–річного фельдшера, якого запроторили до місцевого ізолятора тимчасового утримання. З часом, за рішенням суду, запобіжний захід чоловікові замінили на підписку про невиїзд, однак, як розповідають у Петриківці, для нього такий перебіг подій став настільки великим потрясінням, що невдовзі чоловік помер.
Проте мало хто знає, що ця трагічна і водночас досить банальна подія навряд отримала б настільки гучний розголос, якби не активність 30–річного голови Єлизаветівської сільської ради Максима Голосного, котрий повідомив про смерть Олексія Ковальова, здавалося б, до всіх можливих інстанцій. Причому робив це з категоричним підтекстом: до біди призвела бездіяльність і злочинна недбалість керівництва області й Петриківського району. Отож на гучний «розбір польотів» у районному центрі, в якому взяли участь і голова облдержадміністрації, і прокурор області, і начальник обласного УМВС, і керівник обласного управління охорони здоров’я, «вискочку» з Єлизаветівки постаралися не допустити — з цього приводу в Голосного навіть сталася привселюдна сутичка з представником прес–служби прокуратури області.
Сам Максим Ігорович вбачає причини такого несприйняття його персони ще й у тому, що буквально за три дні до трагедії з Ковальовим він різко виступив на зустрічі голови облдержадміністрації з активом Петриківського району, заявивши, зокрема, що для авто їхньої амбулаторії не виділяють бензин, що до школи носять воду відрами, що там не опалюються вбиральні... Отож немовби попереджував про можливі наслідки такої недбалості. І справді — як у воду дивився...
Саме темі реформування медичної галузі Голосний, обраний на посаду тільки 10 листопада минулого року, мусив приділити чи не найпильнішу увагу. Як кажуть, саме життя до цього спонукало — на Дніпропетровщині поряд iз Донецькою та Вінницькою областями саме взялися втілювати в життя так званий пілотний проект реформування медичної галузі. Для Єлизаветівки це означало передачу амбулаторії з балансу сільської ради на баланс Центральної районної лікарні. Вникнув у тему глибше — схопився за голову. Адже будівля амбулаторії не мала навіть паспорта бюро технічної інвентаризації, тобто, «висіла у повітрі».
Після цього Максим Ігорович став просити залишити медичний заклад на балансі сільради як виняток. Однак районна влада виставила своєрідний ультиматум: не передасте — медики не отримають заробітної плати. Мусили передати...
Незважаючи на те, що трагічний випадок у Єлизаветівці привернув всеукраїнську увагу, Голосний стверджує, що до сьогодні, по суті, нічого не змінилося. На весь Петриківський район як була, так і є одна машина швидкої допомоги. Щоправда, її обладнали системою GPRS. Та ще ввели посаду відповідального за телефонні виклики диспетчера. У Єлизаветівці ж навіть закрилася єдина аптека, бо власника затероризували постійними перевірками.
І коли під час ток–шоу Дмитра Нагієва «Всі свої», присвяченого саме трагічному випадку з Олексієм Ковальовим, начальник Головного управління охорони здоров’я у Дніпропетровській області Валентина Гінзбург намагалася розповісти про великі зміни в медичній галузі, що, зокрема, засвідчували наявні на Дніпропетровщині 22 реанімобілі, Голосний тут же ситуацію прояснив: «А де ці автомобілі базуються?». «У Дніпропетровську», — отримав явно не рішучу відповідь. «Ото ж бо», — наголосив Максим Ігорович. У тому розумінні, що, якби «швидка» приїхала вчасно, життя Ковальову вона врятувати не змогла б, оскільки для кваліфікованих реанімаційних заходів не пристосована.
«За Конституцією, вся медицина у нас безкоштовна, і я не заспокоюся доти, доки нічого не зміниться», — тепер заявляє Голосний.
Єлизаветівська сільрада у Петриківському районі має вагому виграшну особливість — вона є єдиною недотаційною. Найсуттєвіше місцеву скарбницю поповнюють птахопідприємство «Оріль–лідер», тепличний комбінат «Дніпровський», котеджне містечко «Екомаркет», розташоване на березі Голубого озера. Останнє є на теренах Єлизаветівської сільради неабияким ласим шматочком, адже тут розташована популярна зона відпочинку, на яку вже давно накидають око у владних ешелонах сусіднього Дніпродзержинська. Петриківці ж, звісно, такої думки навіть припустити не можуть, щоб комусь віддати свою «перлину».
Отож після перемоги Голосного на дострокових виборах голови сільради відразу загуляли чутки про його причетність до дніпродзержинського лобі, яке мріє прибрати Голубе озеро до своїх рук. Навіть відповідні публікації у ЗМІ на підтвердження цього з’явилися. Сам Максим Ігорович їх категорично спростовує. Він хоч і родом iз Дніпродзержинська, але п’ять років тому придбав iз дружиною садибу в Єлизаветівці, пов’язавши з нею своє майбутнє. А щодо самого Голубого озера, то принаймні на сторінках започаткованого ним інтернет–проекту «Петриківка online» висловлюється так: «У людей відбирають право гуляти на березі річки, у лісі, займатися спортом. Якщо з цим не боротися, не об’єднатися для цієї боротьби, ситуація з часом буде ще гіршою. Українські олігархи давно переступили межу самозбереження. Це вже типова побутова жадібність. Вони йдуть на все і ні перед чим не зупиняються. До нас у сільську раду звертаються десятки тисяч жителів Дніпродзержинська і Петриківського району з проханнями хоч якось вплинути на ситуацію. Наше завдання — зробити Голубе озеро доступнішим для простих людей».
Голосний розповідає, як нахабно нахапали землі довкола озера «не прості смертні». Чоловік 15 отримали по два гектари під «особисте селянське господарство». Один відомий багатій iз Дніпропетровська відхопив 3,7 га під випасання худоби, хоча насправді ніякої худоби не має. Зате платить за цю територію всього–на–всього 144 гривні на... рік. А за в’їзд сюди автомобіля правлять 15 гривень та ще 5 гривень — за кожну людину. Отож Голосний уже заявив про намір ті ділянки, якими ніхто не користується понад три роки, «повернути народу».
Уже через кілька днів після гучної смерті Олексія Ковальова до Єлизаветівської сільради немов грім серед ясного неба нагрянула комісія з шести осіб. Як пояснює Голосний, жодних попереджень про цей візит вони не отримували та і його самого на місці не було. Отож секретар сільради виконувати вимоги членів комісії відмовилася. За свідченням жінки, після цього до них прибув чоловік, який представився начальником Петриківського райвідділу міліції і «розповів усім відому приказку про те, що від тюрми та від суми не зарікаються. Нагадав мені про те, що якщо в мене є діти, то мені потрібно думати про своїх дітей. Тобто всіляко натякав на те, що в мене є «можливість» потрапити за ґрати».
Коли ж Голосний намагався перешкодити незаконній вирубці і підпалам лісу, він і взагалі, за його словами, почув відверту погрозу від одного з правоохоронців: «Ми тебе «закозлимо». Повірити в це спонукають подальші події. 6 квітня цього року прокурором Дніпропетровської області Наталею Марчук порушується кримінальна справа за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України. Як виявилося, «з шухляди» витягли епізод, датований ще 5 червня... 2005 року. Тоді Голосному інкримінувалося те, що немовби з хуліганських спонукань заподіяв тілесні ушкодження одному громадянинові. Кримінальна справа навіть дійшла до суду, але там немовби складу злочину не побачили.
Тим часом єдина у районі недотаційна Єлизаветівська сільрада розгорнула не на жарт боротьбу за свій бюджет. Адже заробляють тут 2,5 мільйона гривень за рік, з яких райрада хоче залишити їм лише 534 тисячі. За твердженням Голосного, більшість сільрад району фінансуються краще за їхню, що теж можна вважати помстою чиновників за непоступливість. Тепер Максим Ігорович заявляє про намір звернутися з цього приводу до... Європарламенту, що справді слід сприймати за прецедент.
Що цікаво, Голосний є членом беззастережно правлячої на Дніпропетровщині Партії регіонів. Каже, вступив до неї на прохання декана ще коли навчався у виші на архітектурному. Тепер залишати партійні лави не збирається. «Просто своїм прикладом я хочу довести, що і в Партії регіонів не всі одним миром мазані», — пояснює він.
Тому й заявляє на вищезгадуваному своєму інтернет–сайті, що він створений для тих, хто не може дивитися, як Україну ґвалтують, для тих, хто хоче, а значить, може щось зробити і змінити на краще. На Дніпропетровщині ж з неабияким інтересом тепер спостерігають, чим така бурхлива діяльність закінчиться.
Відповідне рішення на користь позивача — Сергія Омельченка Солом’янський райсуд столиці під головуванням судді Коробенка С. В. ухвалив ще 4 березня 2016 року. Ще певний час пішов на те, щоб рішення суду набуло законної сили, а також на те, щоб відповідач — керівництво Солом’янського райвідділу ГУ Державної міграційної служби в м. Києві нарешті виконало його. >>
Багато років складалася парадоксальна ситуація: y країні, де одна єдина державна мова українська, багато високопосадовців та чиновників розмовляють іноземною — російською мовою. Якщо дехто з урядовців намагався хоч якось зв’язати два слова докупи, то виступи колишнього Прем’єр-міністра Миколи Азарова радше нагадували знущання над мовою, ніж бодай мінімальне володіння нею. >>
Після піврічного затишшя тема варварського видобутку бурштину на Поліссі знову стала топовою. Спровокували її два фактори. Спочатку в інтернеті з’явився черговий репортаж активістів Автомайдану, які заїхали на поліську глибинку і зняли з безпілотника сотні людей, які бабраються в болоті в пошуках «сонячного каменя». >>
Подружжя Михайла та Ольги Шкаровських зізнається, що, коли вони вперше почули від полтавського міського голови Олександра Мамая обіцянку подарувати їхньому численному сімейству просторий автомобіль, у якому кожен мав би своє сидіння, по-справжньому зраділи. >>
Шевченківський районний суд Києва арештував 94,67 гектара землі поблизу столиці, яка опосередковано належить українському бізнесменові Віктору Поліщуку, передає «Радіо Свобода». Особа Поліщука в українських бізнесових колах завжди виглядала одіозно. Він як олігарх із сумнівною репутацією відзначився у кількох журналістських розслідуваннях. >>
Уже більше дев’яти місяців у самому центрі Києва, в будинку з «елітною» адресою — вулиця Леонтовича, 5 — триває конфлікт між двома структурами: створеним за наказом екс-Прем’єра Миколи Азарова Центром світової економіки та Інститутом всесвітньої історії НАН України. >>
