Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Ця знаменита усмішка Бельмондо осяє і Харків.
Про те, що на ІІІ Міжнародний кінофестиваль короткометражних фільмів «Харківський бузок» (22–25 травня) знову приїдуть відомі французькі актори Мілен Демонжо і П’єр Рішар, стало відомо ще взимку. Ім’я ж третьої зірки як велику інтригу зберігали до останнього дня. Як повідомила начальник управління у справах преси облдержадміністрації, співголова фестивалю Вікторія Маренич, після недовгих переговорів взяти участь у кінофестивалі погодився сам Жан–Поль Бельмондо. Він гостюватиме у Харкові 23 травня, куди прибуде одразу після фестивалю у Канні. На людях актор з’явиться двічі. Вранці залишить відбиток своєї руки на Алеї зірок у саду Шевченка (традиційний пункт програми «Харківського бузку»), а ввечері проведе творчий вечір на найпрестижнішій сцені міста — у Національному театрі опери та балету ім. Лисенка.
У його зіркових земляків програма не менш насичена. Мілен Демонжо, яка приїде на батьківщину своєї матері вже втретє, цього разу презентуватиме у Харкові свої «Оповідання про тварин». Книжку, для якої довелося замовляти за кордоном спеціальний рожевий папір, запорізьке видавництво «Дике поле» видало накладом усього лише в тисячу екземплярів. Причому винятково з благодійницькою метою: увесь тираж роздадуть дітям iз харківських сиротинців, яких запросили на презентацію до дельфінарію, а також бібліотекам області.
П’єр Рішар, як і обіцяв минулого року, привезе на фестиваль свою виставу «П’єру Рішару. До запитання». Цей спектакль уже бачили в Києві та Одесі, а тепер черга дійшла й до Харкова. Власне, вечір з актором складатиметься з двох частин. Спочатку глядачі втішаться театральним мистецтвом, а потім музичним. «До Харкова приїде велика кількість французьких музикантів, — повідомила Вікторія Маренич, — які виконають французьку музику різних жанрів». Пан Рішар, також знову вже за традицією, вдруге представить у Харкові колекцію власних вин.
Чекають на Слобожанщині і чималу делегацію з Росії. Уже втретє приїде на фестиваль колишня киянка, а нині відома режисерка Світлана Сурикова, яка є незмінним членом журі «Харківського бузку». А також актор Олексій Петренко, який, до речі, оволодівав акторською професією саме в Харкові й не без допомоги незабутнього Леся Сердюка–старшого. Буде і багато російської музики завдяки концерту «Пора–пора–порадуємося», організованому композитором Максимом Дунаєвським.
У конкурсній частині фестивалю, заради якої, власне, і засновувався «Харківський бузок», цього року візьмуть участь 49 режисерів із шести країн світу, зокрема й від України, які представили на розгляд журі 53 роботи в дев’яти номінаціях. Як повідомив кінознавець Володимир Миславських, бажаючих показати свої короткометражні фільми було у рази більше, але суддівське сито пропустило лише півсотні, керуючись двома критеріями: талант і оригінальність. Показ конкурсних робіт проходитиме у трьох кінотеатрах міста: «Росія», «Познань» і кінотеатрі ім. Довженка.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>