Незлим тихим словом

Акцiя «Проща до Тараса» (масове проходження маршруту, за яким тiло Шевченка везли з Петербурга до Канева) має глибоке коріння і проводилася протягом багатьох років, але була призупинена у часи радянської влади. Кілька останнiх років цю благородну традицію почали відновлювати. Є показовим те, що «Проща до Тараса» позбавлена політизації та будь–яких спекуляцій на імені геніального поета і є суто громадською добровільною справою. Проте заанонсована раніше цьогорічна акція, приурочена до 150–ліття перепоховання Шевченка, зазнала деяких змін, зокрема не вдалося провести повноцінної програми у Санкт–Петербурзі й Москві.

«Нам удалося провести там лише панахиди і поминальні заходи, а от від концертів за участю наших музикантів довелося відмовитися, — ділиться з «УМ» координатор проекту, менеджер групи «Сад» В’ячеслав Ільїн. — Рiч у тiм, що один благодійний фонд, який обіцяв зібрати добровільні пожертви на проведення акції, цього не зробив. І тому нам довелося проводити все коштом Руху добровольців «Простір свободи». Таким чином, участь у «Прощі до Тараса» владних структур або бізнесменів максима­льно мінімізувалася. Водночас громадські організатори відчули несподівано активну підтримку з боку простих людей. Свою лепту у відзначення пам’ятних роковин вклала хранителька Музею Тараса Шевченка у Петербурзі Марія Назарова, яка подбала, аби панахиди за поетом відбулися вчасно і згідно з традицією. Щем у серці викликає вінок, що став символом акції i пройшов iз нами з Петербурга до Канева, — з колосків пшениці й терену його сплела Зоя Ружин. Певні витрати на транспорт узяла на себе українка, що мешкає у Польщі, Марта Рудь: вона профінансувала подорож козацької «Чайки». Взагалі, «Проща до Тараса» була підтримана не чиновниками, а студентами, творчою інтелігенцією, активістами Товариства «Просвіта», — підсумовує В’ячеслав Ільїн.

Кульмінаційним епізодом прощі має стати 21 травня. У цей день о 8–й ранку від станції метро «Дружби народів» відходять автобуси до Канева, де о 10–й ранку відбудеться панахида за поетом в Успенському соборі. Потім пройде своєрідний перформенс «Живе слово» за участю Оксани Забужко, яка прочитає лекцію «Мій Шевченко». Прозвучать на Чернечій горі поетичні рядки, посвячені Шевченку такими відомими авторами, як Василь Стус та Павло Тичина. Звісно, не обійдеться й без вiршiв самого Тараса Григоровича. Усі ці заходи відображають основний зміст акції — віддати шану Кобзареві, як він того й просив — «незлим тихим словом».