Вельми специфічний спосіб «мінімізації» витрат провідного курортного підприємства міста після подорожчання послуг із водопостачання та водовідведення винайшли в Миргороді. При цьому, за документами, все виходило так, що, як кажуть, комар носа не підточить... Адже, згідно з основною та двома додатковими угодами, які діяли більше трьох років, згадане закрите акціонерне товариство, що має власну каналізаційно–насосну станцію, щомісяця одержувало від комунального підприємства «Миргородводоканал» по 30—50 тисяч гривень «за перекачування стічних вод». ЗАТ, звісно, не благодійна організація, тож безкоштовно жодної послуги надавати не буде.
Та чи «був хлопчик», тобто сама послуга? На, м’яко кажучи, сумнівність самого предмету угоди звернули увагу співробітники облуправління боротьби з організованою злочинністю. Надто за умов, що кожен зі споживачів — як підприємства, організації, так і мешканці міста — щомісяця сплачуючи за відповідним рахунком тому ж водоканалу, самостійно розраховується з ним і за водопостачання, й за водовідведення (технологія неможлива без перекачування стоків). То за що ж іще треба платити й непрофільному приватизованому підприємству, такому собі «посереднику» в отриманні коштів за невід’ємну складову відведення каналізаційних стоків?
Зрештою, правоохоронці встановили, що насправді за угодою про надання неіснуючих (!) послуг у цьому випадку торгували, образно кажучи, повітрям... Оскільки ж «Миргородводоканал» є комунальним підприємством, заснованим обласною радою, то його керівництво за вказаний вище період, по суті, розтринькало більше одного мільйона цілком реальних гривень із бюджету. Саме за їх розтрату в особливо великих розмірах, що супроводжувалася службовим підробленням, «убозівці» порушили проти директора підприємства (тепер уже колишнього, нині пенсіонера) справу за двома статтями Кримінального кодексу.
Як повідомили власкору «УМ» у слідчому відділі обласного УБОЗу, розслідування цієї справи вже завершено, невдовзі її передадуть до суду. Слідчі встановили, що й попередній керівник водоканалу в останній день 2005 року підписав аналогічну угоду про суто «паперові» послуги. Тільки завдяки тому, що діяла вона значно коротший термін, сума завданих бюджету збитків у цьому випадку виходить меншою — близько 130 тисяч гривень. Цього достатньо для порушення ще однієї кримінальної справи з іншим фігурантом.
«Найвагоміша» зі статей Кримінального кодексу, які інкримінуються колишнім навдивовижу «щедрим» керівникам збиткового комунального підприємства, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.