Ця письмова заява до Гадяцького райвідділу міліції «тягла» на повідомлення про грабунок. За словами 31–річного потерпілого, в одному з барів міста у нього відкрито відібрав мобільний телефон його знайомий. Однак невдовзі оперативникам довелося вносити у таку версію злочину суттєві «поправки». Як з’ясувалося, того вечора двоє згаданих чоловіків справді відпочивали у барі. Коли ж закінчилися гроші на випивку та закуску, один із них задля продовження «банкету» віддав у заставу свій мобільник. А вже після застілля перед ним постало непросте питаннячко: як повернути, по суті, «пропитий» телефон? Тоді й вигадав «грабіжницьку» версію. При цьому розрахунок був не лише на те, що спожитий у барі алкоголь «вивітрить» із пам’яті знайомого деталі того відпочинку. Набагато суттєвішою заявнику видавалася інша обставина: потенційний «грабіжник» якраз перебував під слідством за іншою, цілком реальною, справою. Тож останній, щоб не мати обтяжуючого «доважку» криміналу, за логікою лже–потерпілого, мав від нього просто «відкупитися»...