Тату, не бійся!

Чоловік при пологах має не стояти в кутку, а допомагати

Ще 10 років тому присутність чоловіка на пологах в Україні була вельми дискусійною темою. А сьогодні цим уже нікого не здивуєш. Пар, які хочуть народжувати разом, щодня більшає — як у приватних клініках, так і в державних пологових будинках, які перейшли на новітні перинатальні технології. І реакція медичного персоналу на присутність у пологовій залі «сторонніх осіб» (хоч батько — якраз не чужа людина для малюка) зараз більш позитивна, ніж колись. У більшості лікарень цього просто не забороняють. Хочете — не питання. А в деяких закладах (як, наприклад, у Житомирському пологовому будинку, до якого приїжджають народжувати з усієї України, ще й у чергу записуються) присутність тата при пологах ще й усіляко вітається. І грошей за це не вимагають. Якщо ж батько з певних причин не може чи не хоче цього зробити, лікарі радять майбутній мамі покликати сестру, бабусю, тітку, подружку, маму, свекруху чи когось іншого.

«Це має бути людина, якій жінка довіряє, на яку може покластися, — пояснює експерт міжнародного проекту «Здоров’я матері й дитини» Олександр Голубов. — Щоб жінка відчувала підтримку, впевненість: «Я не одна, у разі чого мені допоможе близька людина, якщо я знепритомнію, поряд буде хтось, кому я на сто відсотків довіряю». Не обов’язково це «щось» станеться, але психологічно жінці буде набагато легше. Крім того, батько надає реальну допомогу при народженні малюка. Важливо розуміти, що сьогодні чимало чоловіків кажуть: «ми народжували разом», а насправді вони тільки спостерігали за перебігом пологів, у кращому випадку тримали жінку за руку і не падали непритомні на підлогу. Але допомагати при пологах — це не значить стояти в кутку! Роль чоловіка значно більша. Він говорить жінці приємні слова, робить їй масаж спини, розминає ступні, обнімає. Жінка спокійна, розслаблена, впевнена у тому, що все буде гаразд, у неї підвищується настрій, і все це робить пологи нормальними, безболісними. Тому що в цей момент у жінки настільки підвищується рівень ендорфінів — гормонів щастя — у крові, що вона майже не відчуває болю. І вже не потрібні медикаменти, епідуральна анестезія, яка призводить до багатьох побічних ефектів. Жінка і так добре народжує. Ось навіщо потрібний партнер у пологах».

Експерт додає, що малюка відразу після народження треба покласти матері на живіт, щоб відбувся контакт «шкіра до шкіри». А у випадку кесаревого розтину, коли жінка впродовж певного часу відходитиме від операції, малюка віддають батькові. Татусь пригортає дитину, гріє її, поки мама прокинеться та зможе погодувати немовля. Завдяки цьо­му не переривається тепловий ланцюжок, маля не почувається самотнім, кинутим напризволяще в холодному ліжечку. Крім того, з перших хвилин життя малюк отримує від батьків мікрофлору родини. Завдяки цьому він уже не буде вразливим для внутрішньолікарняної інфекції — бактерій, які виживають у будь–якій клініці та легко переносяться по території закладу.

Дружинам вхід заборонено!

Питання, що ж має робити тато під час спільних пологів, актуальне не лише для українців, а й для більш «просунутих» у цих справах британців. Як з’ясувалося, навіть після відвідання стандартних курсів майбутнього батька вони не готові допомагати дружині та немовлятку так, як потрібно.

Для того, щоб виправити ситуацію, у Британії на базі госпіталю Пітерборо відкрилися перші курси для майбутніх татусів, де на заняття допускають лише чоловіків, без дружин, інформує портал «Меддейлі». Причому заняття проводить не акушер–гінеколог чи, скажімо, сімейний лікар, а… звичайний будівельник. Наразі 43–річний Ден Бамонт — єдиний у Великій Британії кваліфікований викладач, який спеціалізується на допологовій підготовці чоловіків. І його курси користуються великою популярністю!

За словами Дена, ідея організувати такі заняття виникла у нього після того, як він уперше став батьком. Як визнає чоловік, радісна подія стала для нього великим випробуванням. «До народження моєї першої дитини я читав книжки, побував на кількох заняттях із підготовки до пологів. І вважав, що повністю готовий. Але пологи виявилися важкими, і в результаті у мене залишилося почуття провини. Мені здавалося, що я не зміг повноцінно підтримати дружину, бо не знав, як їй допомогти. Тоді я зрозумів неадекватність підготовки батьків і вирішив організувати власні курси для чоловіків», — розповідає Бамонт.

На своїх заняттях Ден приділяє багато уваги почуттям чоловіків, які ось–ось стануть татами. Вони можуть відверто зізнатися, що відчувають неспокій, поговорити про свої побоювання. Для того, аби процес ішов веселіше, організатор курсів підходить до справи з гумором. Також у хід ідуть навчальні фільми і замальовки, відбувається колективне обговорення ролі батька під час вагітності дружини, у процесі пологів і спілкування з новонародженими. Головне — зробити так, аби чоловік міг відкритися, виговоритися, розвіяти свої страхи і більше не відчував себе зайвим у цій справі.

«Дуже важливо, щоб чоловік встановив зв’язок із дитиною, коли вона ще перебуває в утробі, — пояснює Ден. — Із малюком треба розмовляти, розповідати, як його люблять і чекають. Якщо налагодити цей зв’язок, батькові буде простіше сприйняти появу нового члена сім’ї. Я не виступаю проти традиційних курсів, але мої заняття можуть стати гарним доповненням».

За словами автора прогресивної методики, на традиційних курсах підготовки до пологів ситуація інша — поруч із чоловіком сидить його дружина. І коли представника сильної статі просять розповісти про свої переживання, той зазвичай бентежиться або намагається показати, який він «мачо». А в результаті залишається зі своїми страхами і так і не знаходить відповідей на безліч запитань, які його турбують...

ВАРТО ЗНАТИ

Новітні перинатальні технології, рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я, включають:

— пологи за участі батька;

— навчання та підготовку до пологів самої вагітної жінки та членів її родини, а також персоналу установи;

— обмежене використання медикаментів під час пологів та догляду за новонародженим;

— ранню виписку (через 3–5 днів) зі стаціонару;

— створення комфортних для жінки умов у палаті та пологовій залі. За бажанням жінка може народжувати, скажімо, під звуки музики.