Напад на «Україну молоду»

      Судові позови до «України молодої» зроблені наче під копірку з тих позовів, за якими вчора мусили початися слухання у Печерському суді щодо «Української правди». Проти «УМ», як і проти найпопулярнішого в державі інтернет-видання, виступають особи, яких пов'язують з СДПУ(о), — Марія Самбур та Валерій Воротнік. Так само, як і колеги з «Української правди», ми переконані, що ці двоє, об'єднані в буцімто правозахисну організацію «Центр кризової журналістики», насправді є знаряддям боротьби з вільною пресою «кризового менеджера» Президента Кучми, керівника його Адміністрації Віктора Медведчука.

      «УМ» звинувачено в тому, що, надрукувавши 11 березня інтерв'ю Олени Зварич з керівником закритого владою радіо «Континент» Сергієм Шолохом, газета начебто зазiхнула на честь і гідність пані Самбур та пана Воротніка. В інтерв'ю Шолох розповів про те, як згадані панове пропонували йому модель інформаційної співпраці з СДПУ(о) і нові інтерпретації на «Континенті», а потім і в інших ЗМІ листів Ігоря Гончарова — міліціонера-«превертня», причетного до справи Гонгадзе, який минулого серпня за незрозумілих обставин помер у слідчому ізоляторі. (Повністю текст інтерв'ю читайте на http://www.umoloda.kiev.ua/number/137/115/4506). Незле наразі нагадати, що саме Марія Самбур стала джерелом витоку інформації щодо «листів Гончарова», підкинутих в Інститут масової інформації, де вона на той час була юристом, і невдовзі була видворена з ІМІ саме за оприлюднення листів без згоди керівництва інституту та — головне! — за вилучення з них згадок про причетність Президента Кучми до вбивства Гії Гонгадзе. Валерій Воротнік відомий вузьким журналістським колам як редактор черкаської опозиційної газети «Антенна», який різко змінив погляди і принципи, ставши помічником народного депутата Нестора Шуфрича, негласного радника Медведчука. Отож не дивно, що «справу Гончарова» і «справу Гонгадзе», інформацію, яка дотична до цих резонансних подій, закриття радіо «Континент», де мовили «Свобода», «Голос Америки», «Німецька хвиля», «Громадське радіо» тощо, ці люди не вважають, згідно з текстом позовів, суспільно важливою інформацією.

      Суть претензій до «УМ»(їх сім висуває Марія Самбур і шість — Валерій Воротнік) загалом викликає подив у адвокатів, до яких ми звернулися по першу консультацію. Приміром, і з точки зору юриспруденції, і з погляду здорової логіки, незрозуміло, чим публікація згаданого інтерв'ю порушила конституційні права пані Самбур або яким штибом її людську та жіночу гідність зачіпає фраза Шолоха «Марія наполягала, аби я приїхав до неї в офіс на Інститутську» чи «Домовилися зустрітися через тиждень» (саме на їх спростуванні, зокрема, наполягає позивачка).

      У боротьбі з вільними ЗМІ Самбур та Воротнік склалися в образ такого собі сіамського близнюка, і «честь та гідність», на яку нібито «посягнула» «Україна молода», знаходиться у них в одному місці, можливо, десь у районі сонячного сплетіння чи гаманця, бо ж чим інакше можна пояснити, що позовні заяви до «УМ» написано однакові, за винятком адрес і кількох словосполучень. Майже нічим не відмінні тексти позовів цей наближений до СДПУ(о) дует спрямував і проти «Української правди», яка надрукувала виклад згаданого інтерв'ю з Шолохом. Звертає увагу те, що наші колеги з інтернет-видання отримали позов на місяць раніше, до «УМ» же пошта донесла його тільки 26 травня, попри те, що позов було подано начебто 10 квітня, а зареєстровано в Шевченківському районному суді Києва, згідно з позначкою на штемпелі, 30 квітня.

      Так само, як і від «УП», від нашої газети позивачі вимагають відшкодування по 10 тисяч гривень кожен і публікацію спростування, а ще просять «у процесі досудової підготовки накласти арешт на майно та грошові вклади, які належать відповідачу і знаходяться в нього або в інших осіб». Очевидні дві речі. Перша: ті політики, які хочуть співпрацювати з колишніми захисниками журналістських інтересів, відтепер точно знають, скільки коштує їхня «честь і гідність» і що вона по кишені навіть дрібним партіям. Друга очевидність: клопотанням про арешт грошових вкладів «УМ» пп.Самбур та Воротнік прагнуть позбавити понад 100 тисяч читачів «УМ» улюбленої газети, однієї з тих небагатьох у нашій державі, яка дозволяє собі писати правду про політику нинішньої влади. Ми вважаємо, що в тому, аби «УМ» замовкла напередодні передвиборчої кампанії, зацікавлені не тільки особи, прізвища яких стоять під позовними заявами, а й їхні високопоставлені патрони з вулиці Банкової.

      Але «Україна молода» виходить i буде виходити завжди!

Колектив «України молодої».