Не вельмишановний Володимире Яворiвський!
Звертаюся до вас iз певною вольнiстю на правах глибокого пенсiонера. Менi 85 лiт. У 1940 р. разом iз сiм’єю я був репресований — вислали в Казахстан. Реабiлiтований. Учасник бойових дiй Другої свiтової вiйни.
Це я пишу, аби знали, хто з презирством ставиться до вас.
Прочитав у квiтні в газетi «Волинь нова» вашу лайку про те, що нiбито Ющенко довiв народ до «рiдкiсної байдужости». Отже, хочу вiдкрито заявити: ви, Володимире, хоч i голова Спiлки письменникiв, та ще й депутат ВР, але, вибачаюся, — дурень. Розумiю, що вiдповiсти вам мав би Вiктор Андрiйович, але, можливо, вiн не стане опошлювати свою добру репутацiю об ваш поганий язик. Тож самовiльно беру на себе смiливiсть сказати кiлька слiв iз цього приводу. Тим бiльше що i я на президентських виборах голосував «проти всiх». Значить, разом iз Ющенком ви i мене зневажили.
Можливо, ви тiльки вдаєте з себе дурня, а насправдi добре розумiєте, що це була не байдужiсть Ющенка, а патрiотичний порив, останньою можливiстю, хоча й великою цiною, врятувати Україну вiд неврiвноважених пройдисвiтiв i авантюристiв, котрi понад усе рвалися до президентського керма, i це була ваша «шайка» слухняних Юлi пiдп’ятникiв.
Нам разом iз Ющенком удалося зупинити вас. Я пишаюся, що у вирiшеннi цiєї доленосної справи пiшов i мiй голос.
Дух Ющенка залишився в Українi й пiсля його президентської каденцiї. Отже, є надiя, що обiйдемося без московських обiймiв.
Ви ж, Володимире, не за Україну вболiваєте, а маєте особисту злiсть на Ющенка за те, що свого часу не пiдняв вас до владних щаблiв. Очевидно, добре знав, хто ви є. Ось i вжалюєте його час вiд часу, немов та оса — кусається боляче, але сама нiякої користi не приносить. Тож i надалi тримайтеся за Юлину спiдницю. Вона забезпечила вам депутатське утримання. Ваших письменницьких плодiв, очевидно, не видно, ось ви й сердитеся — час iде, i ера ваша закiнчується разом iз Юлею.
Щодо мене, думаю, не станете на дуель викликати, занадто старий я для цього. Але якщо все–таки надумаєте, то привезiть заодно зброю часiв Другої свiтової вiйни — автомат ППС або ППМ. Іншою не володiю.
У суд, мабуть, також не станете подавати, буде великий резонанс, тож можете знищити не тiльки свою письменницьку посаду, а й себе як людину.
P. S. Колись iз задоволенням слухав вашi 15 хвилин. Тепер пошани до вас не вiдчуваю — залишилося тiльки презирство.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
