Не вельмишановний Володимире Яворiвський!

Звертаюся до вас iз певною вольнiстю на правах глибокого пенсiонера. Менi 85 лiт. У 1940 р. разом iз сiм’єю я був репресований — вислали в Казахстан. Реабiлiтований. Учасник бойових дiй Другої свiтової вiйни.

У календарі дуже близько розташовано дати: 26 квітня (Чорнобильська катастрофа) і 9 травня (День Перемоги). Ці дві події, хоча й різні (збройне протистояння держав і техногенна аварія), мають багато подібного, навіть спільного. Об’єктивно вони стали трагедіями, що зачепили все людство, але найбільше проявилися на нашій землі. Спільні риси обумовлено характером комуністичної системи, у часи якої події відбувалися.

Прочитала в «Українi молодiй» про безальтернативну виплату соцiальних допомог, субсидiй у банках. Зараз говорять, що з травня всi пенсiонери також по пенсiї поїдуть у банки. Те, що для багатьох це незручно, а для частини пенсiонерiв — узагалi нереально одержати пенсiю в банку, не цiкавить нiкого.

Свiдомо i щиро вiтаю iдею встановлення пам’ятника українському державцю–гетьману Івану Мазепi. І саме в Полтавi, окупованiй хахлами на догоду чужiй державi.