Уперше з 1995 року, відколи Україна увійшла до Ради Європи, наша держава очолила керівний орган цієї організації — Комітет міністрів. Учора в Стамбулі міністр закордонних справ Туреччини (яка головувала в КМ РЄ з листопада минулого року) Ахмет Давутоглу передав повноваження голови своєму українському колезі Костянтинові Грищенку. На те, щоб довести і Раді, і всій Європі нашу вірність європейським стандартам і спроможність їх підтримувати та розвивати, в України є півроку. У листопаді естафету перейме Велика Британія (головування в Комітеті міністрів Ради Європи відбувається за англійською абеткою, тож після Ukraine іде United Kingdom).
Головування у керівному органі РЄ — більш ніж почесна місія. Адже на його період міністр закордонних справ України виступатиме на міжнародній арені від імені Ради Європи й очолюватиме її делегації на переговорах із Євросоюзом та іншими структурами. Для нинішньої української влади — чудова нагода не на словах, а на ділі підтвердити незмінність курсу на євроінтеграцію. «Це буде дуже важливий період для України. Якщо ми зможемо належною мірою ним скористатися, то перспектива нашого вступу в Євросоюз може наблизитися значно швидше, ніж очікувалося», — наголошує голова постійної делегації України у Парламентській асамблеї Ради Європи, народний депутат від Партії регіонів Іван Попеску.
Плани у Києва справді великі. Як зазначають у МЗС, під час свого головування Україна «у співробітництві з іншими країнами–членами Ради Європи забезпечуватиме послідовність у досягненні цілей та пріоритетів діяльності організації — зміцнення демократії, забезпечення верховенства права та захист прав людини». Пріоритетних напрямів, на яких наша держава планує зосередити увагу, виділено три: захист прав дітей, права людини та верховенство права в контексті демократії і стабільності у Європі, зміцнення та розвиток місцевої демократії (тобто місцевого самоврядування).
«Своїм головуванням у Комітеті РЄ Україна повинна довести, що спрямовує зусилля на демократизацію суспільства. Відтоді як наша держава вступила до Ради Європи, у нас є багато позитивних зрушень. Хоча, на жаль, залишаються й проблеми», — констатує в інтерв’ю «УМ» міністр закордонних справ у 1994—1998 роках Геннадій Удовенко. Однією з найбільших таких проблем Геннадій Йосипович називає численні скарги на катування ув’язнених. З огляду на це, пункт про «попередження порушень прав людини як ключового елементу діяльності Ради Європи» в українському «плані дій» на півріччя вартий особливої уваги.
Практичним внеском українського головування в цій галузі у МЗС називають міжнародну конференцію на тему «Роль превенції у заохоченні та захисті прав людини», що відбудеться в Києві 20–21 вересня. Проте головним доказом позитивних змін у державі, яка щонайменше на півроку має стати прикладом для всієї Європи (а до РЄ, нагадаємо, входить 47 країн, тоді як, скажімо, до Євросоюзу — 27), звісно, стануть не конференції, а конкретні кроки. Вишукувати порошинку в чужому оці складно, але спробуй витягти колоду із власного...
Утім друзі нашої держави в Європі переконані, що все у нас вийде. «Україні буде необхідно продемонструвати, що її власні дії у сфері прав людини, демократії та верховенства права підтримують основні цілі Ради Європи , — зазначає у своєму інтернет–блозі посол Великої Британії в Україні Лі Тернер. — Я з нетерпінням очікую на шість продуктивних місяців».
ДОВІДКА «УМ»
Рада Європи
Міжнародна організація, членство в якій відкрите для всіх європейських держав, які визнають принцип верховенства права і гарантують основні права людини і свободи для своїх громадян. Офіційно заснована 5 травня 1949 року Лондонською угодою, яку підписали десять країн–засновників. Зараз до РЄ входить 47 держав.
Штаб–квартира у Страсбурзі (Франція).
Комітет міністрів Ради Європи
Керівний орган РЄ, до складу якого входять міністри закордонних справ усіх держав–членів або їх постійні дипломатичні представники у Страсбурзі. У співпраці з Парламентською Асамблеєю, Комітет Міністрів стоїть на сторожі європейських цінностей, а також контролює дотримання державами–членами своїх зобов’язань.
Співпраця Ради Європи з Україною
14 липня 1992 р. Україна заявила про своє бажання приєднатися до РЄ.
До набуття членства Україна стала стороною кількох конвенцій цієї організації, зокрема Європейської культурної конвенції, Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями, Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства, Рамкової конвенції про захист національних меншин.
26 вересня 1995 р. Парламентська Асамблея РЄ ухвалила позитивний висновок щодо заявки України на вступ до Ради Європи.
19 жовтня 1995 р. Комітет міністрів РЄ ухвалив резолюцію про запрошення України стати 37–м членом організації.
9 листопада 1995 р. відбулася урочиста церемонія вступу України до РЄ, у Страсбурзі на площі перед Палацом Європи було піднято Державний прапор України.