Віктор Мирський: Масштабні серіали тільки для внутрішнього ринку — збиткові

29.04.2011
Віктор Мирський: Масштабні серіали тільки для внутрішнього ринку — збиткові

Віктор Мирський. (Фото надане прес–службою Film.ua.)

Уже третій рік поспіль компанія Film.ua спільно з телеканалом ICTV до Дня Перемоги запускає черговий воєнний проект. 2009 року це була прем’єра «Полювання на Вервольфа», 2010–го — «Паршиві вівці». Від телесеріалу «Балада про бомбера», який глядачі побачать 9 травня, генпродюсер Film.ua й продюсер фільму Віктор Мирський очікує «взагалі безпрецедентних цифр» рейтингу. За минулий рік це наймасштабніший телесеріал для вітчизняної кінокомпанії. Загалом робота над «Баладою про бомбера» за повістю Михайла Веллера тривала мало не три роки. Торік навеснi визначилися з акторами і почали зйомки. Фільм про війну, льотчиків і любов високобюджетний. У ньому вперше в Україні за посередництва комп’ютерної графіки та спецефектів відтворено повітряні бої, як у голлiвудських картинах. DVD–права на стрічку вже продали в Росію, де «Бомбера» показує Перший канал, Велику Британію та Чехію.

Восьмисерійну «Баладу...» Film.ua знімав разом iз пітерською студією «Шпіль» (підрозділ СТВ). Актори — переважно російські, трьох основних «фріців» грають німці. Чи, можливо, щоб вітчизняні продакшни й кінокомпанії наповнювали телесеріали українським матеріалом, «УМ» спробувала з’ясувати в розмові з Віктором Мирським.

 

— Вікторе, як на вашу думку, чи сповна використовується потенціал вітчизняних компаній щодо виробництва телесеріалів?

— Не секрет, що знімати серіали тільки для внутрішнього ринку, як правило, не рентабельно. Програми, недорогі проекти — можна. А масштабніші проекти треба робити, маючи перспективи продажу на інші території. У першу чергу, звичайно, в Росію, бо там ринок більший. Якщо ми займаємося бізнесом — маємо думати про ринки збуту.

Та хоч продаж продукту — це добре, ми активно розвиваємо й технологічну базу, щоб приваблювати партнерів, зокрема і західних, технологічними можливостями. У нас уже підписаний договір з американською компанією EPIC Pictures про створення кінострічки під робочою назвою «Кров та сталь» («Русь») — епічної пригодницької саги про воїна–вікінга Рюрика, де буде багато комп’ютерної графіки і спецефектів.

— Що потрібно для того, щоб у телесеріалах спільного виробництва було більше українського наповнення, а не так, як нині: переважно російські актори, російська мова?..

— Ми нещодавно зняли чудовий серіал, який виходив на «Інтері», — «Сусіди». Це недорогий продукт, але він повністю український. Його герої, як і в житті, розмовляють хто українською, хто — російською, навіть в одній сім’ї. Ми хочемо знімати такий продукт — він зрозумілий, подобається глядачам. Але коли щось запускаємо, думаємо про бюджет, бо знаємо, скільки може заплатити вітчизняний канал, скільки — неукраїнський.

Сподіваюся, що найближчим часом ми запустимо кілька проектів, орієнтованих винятково на внутрішній ринок. Ми хочемо це робити. Єдиною причиною, яка може завадити, є брак належного фінансування. Ми не можемо себе обманювати і робити щось собі у збиток.

— Навіть не знаючи конкретних цифр, можна констатувати, що, наприклад, група «1+1» зараз має великі гроші. Чому вони, на вашу думку, активніше не замовляють українських серіалів? Узагалі, за якими принципами у нас формуються тандеми «замовник — виробник»?

— Як генеральний продюсер компанії, обираючи продукт, я орієнтуюся на свої вподобання і смаки, своє розуміння того, що можу зробити. Наприклад, я дуже добре, по–дружньому ставлюся до людей із Нового каналу. Але за п’ять років ми не зробили жодного проекту. Не тому, що ми не хочемо працювати з ними, а вони — з нами. Просто, напевно, я сам ще не «намацав» проекту, який би підійшов Новому каналу, нічого їм не пропоную. Бо в них — специфічна аудиторія, а я люблю воєнні фільми. Люблю робити драми, мелодрами, детективи. Новому ж потрібні сіткоми. Хоча ми теж запустили один (для іншого каналу).

Найчастіше наша компанія працює з ICTV, СТБ, «Інтером» — це ті канали, які я «відчуваю» й уявляю, що їм потрібно, якою є їхня аудиторія. З «1+1» у нас нормальні робочі стосунки. Нещодавно ми запустили їхній новий проект.

— Єгор Бенкендорф, який уже більше року очолює НТКУ, заявляв про бажання державного каналу робити серіали. За яких умов Film.ua погодився б допомагати реалізувати ідею бідному Першому Національному?

— Ми уже допомагали державному каналу: дуже дешево продали бібліотеку наших фільмів і тих самих «Сусідів» — щоб підтримати Єгора, з яким ми уже 15 років друзі. Стосовно можливої співпраці — я, мабуть, не погоджуся на проект, який буде збитковим для компанії. А проект iз мінімальним, практично нульовим прибутком готовий розглядати.

Узагалі, дуже шкода, що такий ресурс, яким є Перший Національний, занедбано. У тій самiй Росії РТР — це лідер телевізійного ринку, а в нас державний канал бореться за місце у першій десятці. Перший Національний може бути прибутковим. Треба лише його трохи проінвестувати.

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>