У далекій географічно Японії кінець квітня–початок травня — теж пора довгих вихідних. Якщо пощастить зі збігом свят із суботами–неділями — то навіть днів на десять. Називається цей період «золотим тижнем». За однією з версій, таку назву дала йому кіностудія «Дайей» 1951 року, коли її фільм «Вільна школа» отримав більші касові збори, ніж в інші найприбутковіші періоди — під час Нового року та О–Бону (дня поминання душ померлих), традиційних вихідних у середині серпня.
Офіційно «золотий тиждень» починається 29 квітня і триває сiм днів, до 5 травня. Але гуляють японці не завдяки Першотравню. Свята тут свої: 29 квітня — День Сьова, так називалася епоха правління попереднього імператора, 3 травня — День Конституції, 4–те — День зелені, а 5–те — День дітей (насправді це хлопчаче свято на противагу Дню дівчаток 3 березня). Цього року з майже ідеальної вервечки десяти вихідних трохи випадають 2 та 6 травня, відповідно понеділок і п’ятниця. Знайомі японці скаржаться, що це нікуди не годиться: тільки три дні відпочинуть — і треба на роботу йти, а потім знову такий самий цикл...
Ці свята мають навіть лінгвістично–мовні розбіжності. Прогресивні філологи назву «золотий тиждень» записують однією з двох абеток — катаканою, яку вживають для позначення слів іншомовного походження. А консервативні мовники та впливові діячі культури наголошують: цей вислів треба записувати ієрогліфами. Інша претензія стосується самих слів. Мовляв, який же цей тиждень «золотий», якщо є люди, що й у святкові дні працюють, і який же він «тиждень», якщо все це розтягується на десять днів.
Але більшість японців такими проблемами не переймається, а просто собі відпочиває. Одні вирушають у мандрівку за кордон, інші подорожують країною. У ці дні автобуси, пароплави, пороми, літаки, швидкісні автомагістралі — уся транспортна інфраструктура Країни Східного Сонця — працюють на повну силу. Перший пік заторів на дорогах припадає на початок «золотого тижня», коли всі їдуть із Токіо в регіони, до рідних та друзів. Другий — коли всі повертаються до столиці. Затори на автомагістралях сягають до 50 кілометрів (!), а швидкісні поїзди перевозять удвічі більше пасажирів, ніж у звичний період.
Тимур САНДРОВИЧ, спеціально для «УМ»
Кіото