Верховна Рада відхилила законопроект М. Кульчинського про скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні, за нього не дали жодного голосу коаліціанти, що займають владні посади, в тому числі й комуністи, які давно вже думають не про трудящих, а лише про себе. Переважна більшість українців вважає несправедливим розмір пенсій привілейованих високопосадовців, які у 40—50 разів перевищують мінімальні. Оголошений намір уряду обмежити їх, швидше за все, матиме той самий результат, що й законопроект Кульчинського, бо намір є піаром, спробою підсолодити гірку пігулку підвищення пенсійного віку. Нинішні пожирачі коштів пенсійного фонду (наших податків) не «постраждають», майбутні теж можуть уникнути цього. Їх надійний захист — рішення Конституційного Суду. Щоб не «скривдити» багатіїв зниженням непомірно великих пенсій, захистити їхні та свої власні інтереси, судді КС неправомірно послалися на ст. 22 Конституції. Там проголошено: «При прийнятті нових або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». У цій статті, як і в цілому в розділі ІІ, йдеться про основні права людини та громадянина, не зафіксовано «право» так званої «еліти» на захмарні зарплати та пенсії, бо це не є категорією конституційних прав і свобод, це їхні приватні інтереси. Закони часто порушують чиїсь інтереси, це нормально. Та біда в тому, що закони в Україні обмежують інтереси більшості громадян на користь меншості (багатіїв). Статтю 22 використовують не тільки неправильно, а й вибірково. Чому мовчав КС, коли порушувалися інтереси народу? Вади законів про приватизацію дали можливість злодійкуватій меншості приватизувати шахрайським чином найприбутковіші об’єкти, позбавили більшість людей права користуватися через бюджет прибутками, економічні права людей було звужено. Закон про оренду землі, приватизацію ділянок позбавив людей права користуватися лісами (збирати ягоди, гриби), водоймами (купатися, рибалити), що гарантується ст.ст. 13 і 41 Конституції. Йдеться не лише про Межигір’я, Сухолуччя; безліч садиб, мисливських господарств утискають інтереси людей. КС вважає, що не можна «кривдити» багатих «слуг народу», а бідних дітей війни кривдити можна, віднімаючи у них законні надбавки іншим законом. Можна погіршувати права людей, підвищуючи пенсійний вік. У нас із 5 січня не діяли усі антикорупційні закони, ВР і Президент їх скасували, мабуть, щоб не утискали права та свободи чиновників. А от підвищенню тарифів, що погіршує становище людей, дається зелене світло.
Високі зарплати та пенсії «еліти» є аморальними. Не коректно порівнювати зарплати президентів, прем’єрів, голів парламентів у різних країнах у абсолютному вимірі, треба порівнювати, спiвставляючи максимальнi та мінімальнi зарплати й пенсії. Такого дикого співвідношення, як в Україні, немає в цивілізованих країнах. Чому це так? Бо держава, якою правлять аморальні люди, захищає аморальні інтереси.
Єдиний, хто може встановити справедливість у країні, — це джерело влади, народ, і рано чи пізно він це зробить.
Ігор ДЕМ’ЯНЧУК,
кандидат технiчних наук