Пересування в межах Шенгенської зони може стати значно менш вільним, ніж досі. На зустрічі в Римі, присвяченій цьому питанню, президент Франції Ніколя Саркозі та прем’єр–міністр Італії Сильвіо Берлусконі дійшли згоди щодо потреби змінити умови Шенгенської угоди, щоб у разі потреби легше відновлювати прикордонний контроль у межах Євросоюзу. Спільний лист із відповідними пропозиціями Франція та Італія вже надіслали до Єврокомісії, яку просять «розглянути можливість тимчасового відновлення контролю на внутрішніх кордонах Шенгенської зони». Якщо Брюссель пристане на ці пропозиції, це означатиме внесення змін до ще кількох європейських угод та відкат назад у принципі вільного пересування громадян Євросоюзу територіями всіх 27 країн–членів, а також Норвегії та Швейцарії, які не входять до ЄС, але підписали Шенгенську угоду.
На двосторонньому саміті Саркозі та Берлусконі намагалися зняти напругу, яка виникла між їхніми країнами після видачі Італією тимчасових дозволів на перебування майже 25 тисячам біженців із Північної Африки — переважно з Тунісу. А оскільки Туніс колись був французькою колонією і багато тунісців мають родичів у Франції, з Італії більшість із них узяла курс на Париж. Тепер обурена напливом «чужих» біженців Франція пропонує, аби надалі в разі схожих еміграційних криз на кордоні однієї з країн–членів ЄС інші держави мали змогу терміново закрити для неї свої кордони. Європейська комісія винесе свій вердикт у цій справі 4 травня. «Але це рішення більшою мірою стосуватиметься збільшення фінансування на охорону спільних кордонів, ніж змін у Шенгенській угоді, — застеріг речник Єврокомісії Олівер Бейлі. — Різні країни мають відмінне ставлення до питання закриття внутрішніх кордонів, тому треба ретельно вивчити це питання, щоб знайти спільний знаменник».
«Такий підхід повністю суперечить європейському духу. Це все одно що сказати: якщо якась із держав ЄС має проблему, то це винятково її проблема. Але це означало б кінець Шенгену, а Шенгенська угода, як і спільна європейська валюта євро, є фундаментом ЄС», — вважає експерт паризького Інституту міжнародних та стратегічних відносин Фабіо Ліберті. Водночас президент Франції Ніколя Саркозі наголошує, шо всі угоди, закони та інституції ЄС мають бути гнучкими, щоб надавати Євросоюзу можливості адаптуватися до нових реалій.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
