«У сучасній історії Білорусі було дві біди — Чорнобиль і Лукашенко», — гірко жартують знайомі білоруси. Цими днями, коли увесь світ із жахом згадує катастрофу на Чорнобильській АЕС, обидві іпостасі білоруської трагедії особливо гостро злилися воєдино. На 25–ті роковини чорнобильської трагедії опозиції не дозволили провести в Мінську традиційний «Чорнобильський шлях» — жалобну ходу в пам’ять про загиблих і постраждалих від вибуху 4–го енергоблоку ЧАЕС. Аби уникнути сутичок із міліцією, організатори погодилися замінити звичну акцію мітингом у парку Дружби народів. Поряд із зображеннями знака «обережно, радіація» учасники тримали плакати в стилі «обережно, Лукашенко» — закрутивши всі можливі гайки незгодним із тим, що він — «бацька всія Білорусі», президент остаточно прирівняв себе до катастрофи.
Сам Олександр Григорович, схоже, вважає катастрофою не свою персону, а всю решту світу (окрім, хіба, доброго венесуельського друга Уго Чавеса). На 25–річчя аварії на ЧАЕС до України Лукашенко так і не приїхав — образився. «Поставте це запитання Януковичу: чому білоруський президент не присутній на їхніх заходах. Це ви у них запитайте. На жаль, «вошивості» вистачає у нинішнього керівництва України, — заявив «бацька» журналістам у відповідь на запитання, чому він не поїхав в Україну. — Напрошуватися я ні до кого не збираюся, і бути якимось підспівувачем я не збираюся ні в одного президента, ні в іншого».
Паразити, які розгледів суворий Олександр Григорович у волосяному покриві українського керівництва, мають іноземне походження. Так принаймні випливає з подальших слів Лукашенка, який згадав, що президент Європейської Комісії Жозе Баррозу поставив умовою своєї присутності на саміті з ядерної безпеки в Києві відсутність там авторитарного лідера Білорусі. «Що стосується таких козлів, як Баррозу та інші... Ну хто такий Баррозу? Був якийсь Баррозу в Португалії, але вигнали його і влаштували в Єврокомісію. Я найменше дивлюся, що де хто ляпнув з європейських чиновників. Їх там тисячі», — відрубав Лукашенко в стилі януковичівських «козлів, коториє мєшают нам жить». І запевнив, що ні козлами, ні чужою вошивістю особливо не переймається, адже в чорнобильські дні для нього найголовніше — не «віночок покласти й поїхати» (читай, як Янукович і президент Росії Дмитро Медведєв), а відвідати постраждалі від радіоактивного забруднення регіони й на власні очі побачити, «що там ще треба зробити».
В Україні на заяви ексцентричного білоруського «бацьки», звісно, образилися. МЗС в офіційній заяві назвало їх «безпрецедентно некоректними», наголосивши, що «пам’ять про жертви радіаційної катастрофи має бути консолідуючою ланкою для наших країн» і в чорнобильських заходах «не було і не могло бути ніякої політики». І взагалі, «в цей день будь–які сварки та взаємні претензії тотожні танцю на кістках». До слова, Віктор Янукович запрошував президента Лукашенка на заходи до 25–річчя вибуху на ЧАЕС не лише цього року, а навіть минулого — ще тоді, коли Олександр Григорович лише збирався балотуватися на черговий президентський термін. І, нібито, було зовсім не очевидно, що саме він на майбутніх виборах переможе.
У Єврокомісії заяви Лукашенка про «козлів» вирішили не коментувати.