«У сучасній історії Білорусі було дві біди — Чорнобиль і Лукашенко», — гірко жартують знайомі білоруси. Цими днями, коли увесь світ із жахом згадує катастрофу на Чорнобильській АЕС, обидві іпостасі білоруської трагедії особливо гостро злилися воєдино. На 25–ті роковини чорнобильської трагедії опозиції не дозволили провести в Мінську традиційний «Чорнобильський шлях» — жалобну ходу в пам’ять про загиблих і постраждалих від вибуху 4–го енергоблоку ЧАЕС. Аби уникнути сутичок із міліцією, організатори погодилися замінити звичну акцію мітингом у парку Дружби народів. Поряд із зображеннями знака «обережно, радіація» учасники тримали плакати в стилі «обережно, Лукашенко» — закрутивши всі можливі гайки незгодним із тим, що він — «бацька всія Білорусі», президент остаточно прирівняв себе до катастрофи.

У Мінську розпочався судовий процес у кримінальній справі екс–кандидата в президенти Білорусі Андрія Санникова. На початку засідання суд відхилив клопотання адвокатів підсудного про зміну запобіжного заходу, залишивши його під вартою. Санников — перший iз колишніх кандидатів у президенти Білорусі, щодо якого розпочато судові слухання. Йому інкримінують злочин, передбачений ч. 1 ст. 293 КК (організація масових безладів). Максимальне покарання за цією статтею — позбавлення волі строком до 15 років.

Пересування в межах Шенгенської зони може стати значно менш вільним, ніж досі. На зустрічі в Римі, присвяченій цьому питанню, президент Франції Ніколя Саркозі та прем’єр–міністр Італії Сильвіо Берлусконі дійшли згоди щодо потреби змінити умови Шенгенської угоди, щоб у разі потреби легше відновлювати прикордонний контроль у межах Євросоюзу. Спільний лист із відповідними пропозиціями Франція та Італія вже надіслали до Єврокомісії, яку просять «розглянути можливість тимчасового відновлення контролю на внутрішніх кордонах Шенгенської зони». Якщо Брюссель пристане на ці пропозиції, це означатиме внесення змін до ще кількох європейських угод та відкат назад у принципі вільного пересування громадян Євросоюзу територіями всіх 27 країн–членів, а також Норвегії та Швейцарії, які не входять до ЄС, але підписали Шенгенську угоду.

Уже рівно рік Бельгія живе без уряду — це абсолютний світовий рекорд. Проте більшість бельгійців мало цим переймається, адже на їхньому матеріальному становищі нестача повноцінної виконавчої влади якщо й позначається, то, швидше, позитивно.