Офісному планктону присвячується

«Камінну залу» у театрі «Колесо» відкрили рік тому. Вiдтодi на цій дуже камерній сцені театр випустив дві прем’єри: романтичний «Фатальний флірт» та розвеселу аж до ексцентрики виставу «Примадонни». Ці дві історії так чудово прижилися на новій сцені, що й майбутній репертуар «Камінної зали» в уяві театралів почав вимальовуватися саме в такому стилі — легкому, необтяжливому, розважальному, сімейному... Остання ж прем’єра «Камінної зали» ці ілюзії шанувальників театрального мелодраматизму та обов’язкового хепі–енду розвіяла повнiстю.

Вистава «Push up 1–3» («Під тиском 1–3») за п’єсою німецького драматурга Роланда Шиммельпфенінга з форматом «кохання–зітхання» не має нічого спільного. Це, швидше, треш, сюжет про життя великого офісу, в якому кар’єризм виведений у принцип існування його працівників. На екранах — безкраї простори офісних приміщень, депресивні «нутрощі» гігантського бізнес–центру. Стікери на стінах, ресепшн, ліфт зі скляними дверима, відбрендовані чашки, кактус, ноутбуки і монітори, люди, точніше — роботи, трудоголіки, зомбі... Герої трьох замальовок — колеги, які прагнуть відхопити посаду керівника філії в Делі. У своїх словесних сутичках вони схожі на хижих звірів, які живуть за принципом «залишається найсильніший». Діалоги працівників офісу раз по раз перемежовуються монологами нещасних, змучених, втомлених людей — і тоді їхні обличчя камера великим планом проектує просто на монітор, — які давно не знали сексу, дні, проблеми і навіть думки яких схожі між собою, мов близнюки, а особисте життя можливе або з колегою похапцем на вечірці, або ж завдяки його величності інтернету, де, як відомо, так багато різних сайтів і картинок. Власне, про Делі вони мріють не лише з кар’єрних міркувань, а ще й через те, що там так тепло і так красиво — їм катастрофічно не вистачає земних радощів... Нормальними у цьому «тераріумі однодумців» є хіба охоронці, які не надто переймаються цією метушнею, але яким увечері страшнувато обходити приміщення — бояться наштовхнутися на того, хто не витримав такої роботи і повісився...

У цій виставі режисер Ірина Кліщевська максимально згустила фарби «виробничої драми», додавши до неї психологічного напруження, і на виході отримала справжню «виробничу трагедію». Разом iз нею цей шлях «вгору кар’єрними сходами», який насправді призводить до катастрофи особистості, пройшли актори Олег Коваленко, Валентина Бойко, Аліна Проценко, Сергій Ладесов, Ольга Лопатіна–Армасар, Владислав Пупков, Андрій Мороз, Наталя Надірадзе. Виставу «Push up 1–3» у театрі «Колесо» підтримав Гете–інститут.