Її професійні досягнення — Шевченківська премія за роль у виставі «Про мишей і людей», звання народної артистки України, кілька нагород від «Київської пекторалі» (найсвіжіша відзнака — вже цьогорічна — «За краще виконання жіночої ролі» у виставі Театру Франка «Грек Зорба», тоді ж Наталя Сумська та Анатолій Хостікоєв отримали премію ім. Бучми «Бронек» — як творчий тандем). Якими силами це все дається Наталі Сумській мені стало зрозуміло, коли одного разу під час розмови актриса промовила: «Через день чи два після поховання батька треба було грати в комедії «Пігмаліон». Перед виставою почалася внутрішня паніка: маю йти на кін, де працював тато... Було дуже важко вгамувати біль. Але мені вдалося опанувати себе».
У Театрі І. Франка, де пані Наталія працює з 1977 року, ніяких урочистостей з нагоди дня народження не буде: як правило, тут святкують круглі дати. Хоча свято іменинниці можуть влаштувати її прихильники: 24 квітня йтиме вистава за її участю — «Кайдашева сім’я». І чомусь мене не дивує, що робота на свято викликає в актриси захоплення: «Я вважаю, що це акторське везіння, коли у такі визначні дні ти на сцені. Більше того, мій день народження часто припадає на період Христового Воскресіння. Це дуже приємно», — коментує нам пані Наталя.
Як влучно сказав у розмові з «УМ» народний артист України Богдан Бенюк, Наталя Сумська Богом помазана для акторської професії. Народилася вона у творчій родині: батько — народний артист України В’ячеслав Сумський, мати — заслужена артистка Ганна Опанасенко. Природно, що її дитинство пройшло за театральними лаштунками. А першу акторську популярність юній 23–річній Сумській принесла дебютна роль у фільмі «Наталка Полтавка» (до речі, за сімейною легендою, саме на честь цієї героїні Ганна Опанасенко, що також свого часу зіграла Наталку, назвала свою первістку). Пані Наталя так пригадує ту роботу: «Режисер Родіон Єфименко тоді передрікав: «Ти знімешся у ролі Наталки Полтавки, а потім, може, років через 50, прийде наступна черга відтворити в кіно цю п’єсу». Тоді на знімальний майданчик приїжджали мої дорогі батьки: татусь зробив єдину фотокартку тої Наталки, а мама допомогла мені своїми порадами».
Найбільшою творчою удачею Наталії Сумської є роль Жанни д’Арк у першій українській рок–опері «Біла ворона», прем’єра якої відбулася 20 років тому. Паралельно актриса втілила ще одну важливу роль: першої української superstar. Пригадуєте, як тоді пісня «Свобода» у її виконанні кілька років не сходила з ефіру. Наразі для більшості українців саме Наталя Сумська, а не Міла Йовович, асоціюється з образом Жанни д’Арк. «Ця роль поєднала мене у творчому тандемі з моїм чоловіком Анатолієм Хостікоєвим», — підсумовує пані Наталя.
Наразі актриса задіяна в кількох постановках «франківців»: «Кайдашева сім’я», «Грек Зорба», «Отелло», «Кін IV», «Пігмаліон». Працює у виставах театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв»: «Задунаєць за порогом», «Про мишей і людей», «Синьйор із вищого світу». Записує програми на радіо (нагадаємо, що рік тому вона закінчила багаторічну роботу як телеведуча у соціальному проекті «Ключовий момент»).
Сьогодні ми всі вітаємо Наталю Сумську. Але найбільший подарунок — десь за місяць до свята — зробила її старша дитина, дочка Дарина Мамай: народила дівчинку. «Продовження роду — це так чудово, — не приховує хвилювання пані Наталя. — Новонароджена дитина у нашій сім’ї дає нам бажання жити й працювати далі».
ЦИТАТА
Богдан Бенюк, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка:
— Із Наталією В’ячеславівною я знайомий ще з театрального інституту. Потім ми зустрілися в театрі Франка. Вона — неймовірно самовіддана, талановита й працелюбна артистка. Сама своєю роботою досягла тих висот, що має.
Я вітаю її з днем народження, а також із найкращим званням у світі — бабусі. Продовження роду — це найкраще, що відбувається у сім’ї. Бажаю здоров’я усій їхній сім’ї, бо коли є здоров’я, то все на цьому світі хочеться робити. І бажаю нових відкриттів у роботі.