Підлітки — це вам не дітки!

27.05.2004
Підлітки — це вам не дітки!

На консультації підлітків відправлять до педіатрів.

      Із тінейджерами підлітковий терапевт Маргарита Чижевська працює вже 35 років. Щодня до її підліткового кабінету міської лікарні №7, що в Дніпропетровську, зі своїми проблемами iдуть хлопці й дівчата. Маргарита Данилівна розповідає, що на консультацію вони приходять і подорослішавши. Втім із 1 січня 2006 року двері підліткових кабінетів перед пацієнтами зачинять — нібито як зайві структури. Після такого реформування медичної сфери частину працівників цих кабінетів звільнять, а по медичну допомогу тінейджерів відправлять до дитячих поліклінік. Право опікуватися здоров'ям старшокласників, петеушників та студентів коледжу перейде до педіатрів. «Протягом минулого року в нас забрали хлопців і дівчат 1988 року народження. Цьогоріч теж відбирають п'ятнадцятирічних. За найближчі три роки всі школярі підуть», — хвилюється Маргарита Чижевська. За її словами, поки реформа приживеться, і підліткам, і педіатрам доведеться поморочитися. «Свою підліткову службу ми розбудовували роками. Мої колеги педіатри, яким я змушена передати своїх підопічних, скаржаться, мовляв, нічого не знають про медичні особливості цього віку».

 

Я лікар «дорослий» — нащо мені «недоростки»?

      Маргарита Данилівна переконана, що таким чином ситуація тільки погіршиться. На її думку, лікар-терапевт чи педіатр, який береться лікувати підлітка, часто фахово розбирається лише в «дорослих» чи у «дитячих» хворобах, тоді як підлітки потребують особливого підходу. А клініка (схема протікання захворювання) в дорослому та підлітковому віці дуже відрізняється. До того ж існують хвороби, які «чіпляються» лише до підлітків, інколи їх «переростають», але найчастіше порада досвідченого лікаря допомагає тінейджерам швидше одужати. «Моя знайома більше року водить свого вісімнадцятирічного сина по лікарях. У хлопця постійно різко «підстрибує» температура, але  за весь цей час причини досі не знайшли, — розповідає Маргарита Данилівна, — з'ясувалося: фахівці, які хлопця обстежували, з підлітковими хворобами не знайомі. Втім пiдлiтковi терапевти пояснили, що мучив хлопця, ймовірно, так званий «термоневроз», вилікувати який під силу лише психотерапевтові. Та не зважаючи на це, аби збити температуру, хлопця постійно «шпигували» сильнодіючими препаратами. Останні помітно «посадили» його здоров'я». Про те, скільки нервів і грошей витратила мати, аби врятувати свого сина, говорити зайве. Тоді як хворого просто треба було показати лікареві, що розбирається у хворобах підліткового віку.

Банду на прийом не пустять

      Лікарі, які досі займалися тільки малими дітьми, самі зізнаються, що правильних підходів до підлітків не знають. «Спілкуватися з маленькими дітками — це одне, але коли тепер приходить уже майже доросла людина, треба мати до неї особливий підхід, — ділиться педіатр однієї з київських поліклінік Валентина Нечипоренко, — підбирати слова, щоб не сказати нічого зайвого, адже в перехідному віці дитину дуже легко образити. Ми стикаємося тепер і з тим, що наші пацієнти курять, п'ють і не хочуть у цьому зізнаватись, а це призводить до того, що поставити діагноз такому пацієнтові вкрай складно». Підтримує позицію колеги і Маргарита Чижевська. Жінка каже, що підлітки — публіка дуже специфічна. Як досвідчений підлітковий терапевт вона ніколи не дозволить зайти на огляд компанії підлітків. «Обстежувати їх треба тільки по одному! Коли підліток сам на сам із лікарем — це таке миле дитятко, яке геть усе тобі розповість, відкриє таємниці, які навіть батьки і друзі не знають. Та якщо заходить двоє-троє, це — банда! Вони ніколи чесно не скажуть, що їм болить, і ламатимуть комедію один перед одним», — розповідає підлітковий терапевт.

      Працювати з такими пацієнтами стало складніше й тому, що останнім часом збільшилась кількість дівчаток, які в 15-16 років вже стали мамами. «Як ставитись до них, це ж не дитина і не підліток... фактично це доросла жінка», — підсумовує Валентина Олександрівна. «Дівчата прибігають на різних строках вагітності, просять допомогти. Ми йдемо їм назустріч, а в результаті батьки молодих мам влаштовують мені скандали просто в кабінеті», — пояснює Маргарита Данилівна. Маму вагітної дівчинки хвилює, як правило, навіть не той факт, що лікарі у підлітковому кабінеті її доньці розповідають про основи безпечного сексу, а те, що вони ж направляють їх до фахівців-гінекологів, які за свої послуги просять гроші. «Це ж дитина, хіба ви не можете зробити їй цей аборт безкоштовно?» — вимагають вони. І тут підлітковий терапевт уже не може нічого вдіяти. Він може тільки вислухати, проконсультувати і направити до хорошого фахівця.

Хліб та каша — їжа не наша!

      Маргарита Данилівна зазначає, що в сьогоднішніх підлітків набагато слабше здоров'я і тому вони частіше звертаються до лікарів. Підлітковий вік — найінтенсивніший період росту м'язів, розвитку статевих залоз. Підлітки, навіть «накачані», можуть вважати себе сильними, але їхні м'язи все одно слабкі, каже лікар. Тож аби бути справді сильним, треба не лише займатися спортом, а й повноцінно харчуватися. «А як вони зараз їдять? На сніданок — булка, в обід — макарони, та й ті, якщо встигнуть перехопити, а на вечерю — знову булка», — пояснює пані Маргарита.

      Внаслідок такого «скупенького» харчування велика кількість тінейджерів сьогодні страждає від різноманітних шлункових захворювань. «Ще п'ять років тому лікарі змушені були констатувати ненормальний (надто швидкий) розвиток дітей, коли в 15 років підлітки виглядали на всі 18-19 років. Зараз, на жаль, процес пішов у зворотному напрямi. Вони мало їдять м'яса, риби, яєць. У наших училищах навіть сироти іноді харчуються краще за «домашніх» дітей, тому що за цим спеціально слідкують. У їдальні училища  кухарі жаліють своїх вихованців і докладають на добавку зайве варене яєчко, або півсклянки сметанки, за домашніми ж дітьми батьки простежити просто не встигають», — каже Маргарита Данилівна.

      Водночас, за її словами, біда навіть не в тому, що хлопці та дівчата не знають про свої хвороби: «Аби повністю обстежитися, як ми рекомендуємо, вони не мають коштів, тому прибігають до мене тільки тоді, коли вже зовсім «припече», — резюмує Маргарита Чижевська. Тому, на її думку, нічого хорошого реформа не принесе. Хіба тільки зробить так, що підлітки не знатимуть, до кого звернутись по допомогу взагалі.

  • Пігулка не допоможе…

    Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>

  • Не лікують, а вбивають

    До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>

  • Чіпкий, як кліщ

    Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>

  • Смертельний бізнес

    «Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>

  • Провал операції, або Як вижити в котлі медреформи?

    Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>